“Доброго дня! Мій син волонтерить з першого дня війни, їздить до військових у східні області, фактично не відпочиває. Останні два місяці регулярно скаржиться на біль у шиї та зубах. Лікар сказав синові, що це спастичність, і порадив звернутися до психолога... Що це таке та “спастичність”? Поясніть, будь ласка, простими словами”.
Іванна Ю., м. Тернопіль
Спастичність — це комплекс симптомів, що характеризується підвищеним тонусом м’язів, надмірно активними глибокими сухожильними рефлексами, спазмами м’язів при скороченні.
“За описами пацієнтів, спастичність відчувається як спазм, іноді болісний, або стан протидії, який не дає здійснити довільний рух і повністю розігнути руку чи розправити м’яз”, — каже Анастасія Рахнянська, невропатологиня.
Візуально спастичність має вигляд вимушено зігнутої частини тіла. Наприклад, повернута в бік голова або зігнута кінцівка. Людина може відчувати біль, мати підвищену втомлюваність, порушення сну. Ураженим може бути будь-який скелетний м’яз, але найчастіше — це м’язи кінцівок.
“Пацієнти зі спастичністю трапляються серед дітей, молоді, дорослих і літніх людей, — додає Анастасія Рахнянська. — Проте найчастіше з такими скаргами до нас звертаються особи, старші за 50 років, і ті, хто мав інсульт”.
Лікувати цей стан можна пігулками й ін’єкціями. Лікарські засоби не завжди можуть повернути стан норми, але здатні зменшити больові прояви, покращити якість життя, зокрема, відновити можливість гігієни, яка у людей із гіпертонусом кінцівок досить обмежена.
“Підвищення тонусу м’язів може виникнути ще й через стрес, — зазначає Юлія Карпенюк, неврологиня. — М’язи завжди реагують на нього напруженням. Знизити його рівень допоможуть заняття з психотерапевтом, вправи з йоги, техніки дихання — корисно все, що заспокоює нервову систему”.
Найчастіше на стрес реагує шия і трапецієподібний м’яз, але біль може вражати й інші частини тіла. Часто люди з тривогою можуть скаржитися на проблему зі зведенням вилиць та бруксизм (скрегіт зубами; ймовірно, у сина читачки — саме така проблема).
“У мене був пацієнт, у якого протягом 7 — 8 місяців виникав біль у спині. Він ледь не щодня ходив до мануальних терапевтів на масаж і вправляння. Це допомагало позбутися болю, розслабити м’язи на 2 — 3 дні, але далі неприємні відчуття знову з’являлися, — додає лікарка. — Коли ми провели тести на тривогу та депресію, то виявили, що його емоційний стан був дуже поганий. Чоловікові призначили антидепресанти — і вже через місяць гіпертонус минувся. Відтоді минуло майже вісім місяців, а болю досі немає”.
