Коли різко змінюється погода, у багатьох людей погіршується самопочуття. Зокрема, з’являється біль голови, запаморочення, біль у суглобах, прискорене серцебиття. Чому? І чи справа тільки у погоді?
— Аж ніяк. Погодний фактор — лише спусковий гачок, який викликає погіршення самопочуття, — каже Яна Гіманова, лікарка-терапевтка Київського міського центру радіаційного захисту населення. — Основна причина нездужання — наявні порушення у роботі організму.
— Що маєте на увазі?
● Я. Гіманова:
— Наприклад, зміна атмосферного тиску змінює тиск у судинах і тканинах (у разі підвищення атмосферного тиску кровотік посилюється, судини розширюються і навпаки — якщо атмосферний тиск знижується, то кровотік сповільнюється, і судини звужуються. — Авт.). Якщо у людини нема проблем із судинами чи інших хронічних недуг, то її організм майже не реагує на зміну погоди. Коли ж тонус судинної стінки порушений, то судини не можуть швидко адаптуватися до змін атмосферного тиску. Як результат — порушується живлення тканин мозку киснем і організм реагує на “кисневе голодування” болем голови чи іншими проявами (слабкість, сонливість, втома).
Зауважу: якщо у пацієнта гіпертонічна хвороба або раніше був інсульт чи інфаркт, то ризики виникнення повторних інсультів та інфарктів, зокрема, які можуть закінчитися летально, за таких умов (різких змін погоди) збільшуються. Це підтвердило дослідження вчених Гарвардського університету за 2022 рік. Вони проаналізували дані із 27 країн на п’яти континентах у період з 1979-го по 2019 рік. І дійшли висновку, що найбільша кількість смертей від серцево-судинних хвороб припадала саме на дні з максимально високими та низькими температурами.
— Перепади температури повітря та вологості можуть викликати й біль у суглобах (бо в суглобах та зв’язках є барорецептори, які реагують на стрибки атмосферного тиску. — Авт.), — додає Анастасія Шевченко, лікарка-неврологиня та психотерапевтка. — Зокрема, це трапляється у пацієнтів з ревматологічними хворобами (ревматоїдний артрит, остеоартрит).
Також пацієнти, які мають хронічну мігрень, можуть відчувати в такі періоди загострення нападів. І їм бажано мати при собі таблетки, щоб зняти напади болю голови. Порадила б ще таким хворим зменшити фізичні та емоційні навантаження у дні, коли різко змінюється погода.
— Які ще поради можете дати?
● Я. Гіманова:
— Найперше — звернутися до свого лікаря, який зможе підібрати правильну терапію. Бо серед моїх пацієнтів нерідко є такі, які думають, що причиною болю голови справді є лише погода. Але коли я починаю перевіряти артеріальний тиск, то бачу показники 180 на 100 мм рт. ст. (при нормі 120/80). Виявляється, пацієнт через нестачу часу не вжив зранку ліки, які йому прописала. Я наголошую людині, що препарат треба вживати чітко по годинах. Тоді й гарно почуватиметься незалежно від погоди.
На жаль, у нашій країні й до війни був низький рівень профілактики здоров’я. А в умовах хронічного стресу, періодичних повітряних тривог та обстрілів багато українців перестали зважати на своє здоров’я. Попри все, порадила би пацієнтам із хронічними хворобами приходити на профілактичний огляд до свого лікаря хоча б раз на пів року, а всім іншим — раз на рік.
— Нерідко при зміні погоди самопочуття погіршується і у тих, хто не має особливих проблем зі здоров’ям. Чому?
● Я. Гіманова:
— У такому випадку їм потрібно переглянути режим сну, харчування, звернути увагу на свої звички тощо. Наприклад, надмірне вживання кави може спровокувати незначне, але підвищення артеріального тиску. Тому варто обмежитися 1 — 2 невеликими горнятками на день. А ще треба дотримуватися водного балансу й вживати 1,5 — 2 літри води на добу, обмежити споживання солі до 5 грамів на день. Любителям надто солоного варто пам’ятати, що велика кількість солі спричиняє затримку води в організмі, підвищує кров’яний тиск і збільшує ризик розвитку серцево-судинних недуг. Також бажано відмовитися від шкідливих звичок (куріння, спиртного) і зайнятися спортом — бодай робити зарядку чи проходити мінімум 8 — 10 тисяч кроків на добу.
