Безперервні стреси й переживання можуть зробити життя людини нестерпним і, попереджають медики, стати причиною психічних розладів. Що ж робити, якщо відчуття тривоги з’являється чи не з кожного приводу й довго не залишає у спокої? Запитуємо у фахівців.
— Звідки, власне, береться тривога? У якій частині мозку перебуває її, так би мовити, “чергова частина”?
— Тривога народжується у лімбічній системі нашого головного мозку як відповідь на стресову ситуацію, — каже Євген Заїка, психолог. — У цей момент наднирники виробляють адреналін, який запускає каскад фізіологічних реакцій, щоб ми могли належним чином реагувати на небезпеку: боротися з нею або втікати.
Стимулом для появи тривоги може послугувати стресова ситуація, наприклад, зміна роботи, розрив стосунків із коханою людиною чи навіть перегляд теленовин — негативу в них, хоч греблю гати. І навіть коли ми, здавалось би, уже приглушили свої негативні емоції, нерідко адреналін ще якийсь час продовжує циркулювати у крові, тому напади тривоги можуть супроводжувати нас навіть при відсутності подразника.
— Які ознаки тривоги?
— У людини можуть з’явитися нудота, тремтіння рук, краплі поту на чолі, утруднене дихання.
— Деякі люди схильні до тривоги більшою мірою, ніж інші. Чому так?
— Схильність до неї може бути обумовлена темпераментом, вихованням і наявністю стресових ситуацій, пережитих у ранньому віці, коли психіка людини найбільш вразлива, — каже Сергій Солдатов, психоаналітик.
— Як людині самостійно впоратися з тривожністю?
— Варто запитати себе: наскільки ймовірно, що станеться щось погане, і що від мене залежне я можу зробити, щоб запобігти небажаному розвитку подій? Як я можу впоратися з цією ситуацією? Щойно ми починаємо обмірковувати проблему, відчуття неспокою відступає: мозок починає все аналізувати й забуває про тривогу.
Є. Заїка:
— Доволі дієвий спосіб боротьби з тривожністю — фізична активність. Біг, стрибки, навіть звичайна швидка ходьба провокують викид серотоніну й ендорфінів, які частково блокують дію адреналіну. Тож регулярні фізичні вправи допомагають у прямому сенсі втекти від тривоги.
— Також допомагають ванни з морською сіллю, хвоєю, валеріаною, шавлією і м’ятою (за умови, що у вас немає алергії на згадані рослини), — каже Жанна Приходько, лікарка-дерматологиня. — Поєднання аромату та дії теплої води на рецептори шкіри забезпечує заспокійливий ефект. Рекомендована температура води — 36 — 38°C. Для досягнення належного ефекту достатньо від 20 до 30 хвилин купелі. І важливе правило: вода у ванні повинна бути нижче від рівня серця — щоб уникнути надмірного температурного навантаження на серце і посиленого серцебиття.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, чому не можна трясти немовля під час сильного плачу
