За 32 кілометри від Львова, у селі Черляни, розташований приватний аеродром “Ягеллон”. Саме на ньому у спеціально обладнаному ангарі базується гелікоптер Eurocopter EC 145, яким доправляють пацієнтів до лікарні. Я побувала тут, щоб дізнатись більше про роботу повітряної “швидкої”.
На території аеродрому — жодної метушні. Аеромедична бригада — в очікуванні виклику.
Володимир Ананєвич, лікар невідкладних станів аеромедичної бригади Львівського обласного центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф, запрошує поглянути, як гелікоптер виїжджає з ангара. Ну не зовсім виїжджає: оскільки вертоліт із лижним шасі, до нього прикріплюють спеціальні колеса, аби викотити з ангара. Гелікоптер штовхають шестеро. До речі, за кордоном цей процес відбувається автоматично — досить натиснути кнопку на пульті.
Гелікоптер обладнаний апаратом штучної вентиляції легень, балонами з киснем, дефібрилятором, аспіратором, інфузоматами та ношами. “У вертольоті передбачено два
місця для пілотів і два — для медиків, — каже Володимир Ананєвич. — Транспортувати можемо двох пацієнтів одночасно”.
Під час перельоту стан пацієн- та постійно моніториться за допомогою обладнання.
Для роботи в аеромедичній бригаді з 85 претендентів спеціальна комісія вибрала 12: 6 лікарів невідкладних станів і 6 фельдшерів. Усі вони склали іспити після спеціального навчання.
Чергування медиків розпочинається близько 9.00 і триває впродовж світлого часу доби. Робота бригади медиків у гелікоптері специфічна. “Якщо ми веземо пацієнта у кареті “швидкої” і потрібно зробити ін’єкцію, то можна попросити водія, аби рухався повільніше чи зупинився, — розповідає Жан Мічурін, фельдшер аеромедичної бригади. — У гелікоптері ж такої можливості немає. Тому медику слід зробити все для того, аби зафіксувати себе у нерухомому положенні”.
ГОЛОВНЕ — ВСТИГНУТИ УВІРВАТИСЯ В ТЕРАПЕВТИЧНЕ ВІКНО
Повітряну “швидку” викликають, як і наземну, — зателефонувавши на номер 103. Коли надходить звернення, диспетчер спершу з’ясовує, наскільки важкий стан пацієнта, і повідомляє про нього завідувача оперативно-диспетчерського відділу. А той вирішує, чи є потреба в аеромедичній евакуації, і звертається до керівника обласного Центру екстреної медичної допомоги та медицини катастроф — саме він може ініціювати виліт по пацієнта. Утім попередньо слід звернутись до департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації. Процедура доволі складна. Скільки ж вона забирає часу?
До прикладу, 7 травня о 7.40 до диспетчера лінії 103 надійшло звернення про інсульт у 54-річного чоловіка із села Верхнє Гусне (гірський населений пункт на Львівщині). За описом симптомів диспетчер вирішив, що хворому допоможуть медики наземної “швидкої” — лікарі приїхали о 8.11. Та стан пацієнта погіршувався, тож о 8.55 медики здійснили запит на аеромедичну евакуацію. Команда аеромедиків вилетіла через 42 хвилини, і вже за пів години вертоліт служби ДСНС із медиками ЛОЦЕМД МК на борту приземлився на дорозі поблизу селища Бориня (за 145 кілометрів від обласного центру).
Біля медзакладу у Львові повітряне судно було об 11.02. З часу запиту на аеромедичну евакуацію й до моменту доправлення пацієнта у лікарню минуло 2 години та 7 хвилин. А якщо б хворого везла карета “швидкої”, то транспортування тривало б понад чотири години, кажуть медики.
Середня швидкість гелікоптера — 220 — 250 км/год, а його вартість — 3,3 — 4,3 мільйона доларів.
“А так зване терапевтичне вікно (часовий проміжок, коли терапевтичні заходи будуть найефективнішими для пацієнта) при інсультах становить 2 — 4 години від початку клінічних проявів, — каже пан Володимир. — Тож зволікати у таких ситуаціях не можна...”
До гелікоптера пацієнта довозить карета швидкої допомоги. А потім на ношах кладуть у вертоліт.
“Щоразу, вилітаючи з аеродрому, маємо знати, де можна здійснити посадку на найближчій відстані до пацієнта, — додає Євген Скриннік, командир повітряного судна. — Для посадки підходить частина дороги (поліція тоді тимчасово перекриває рух транспорту), поле із рівною твердою поверхнею, шкільний стадіон...”
Загалом від старту проекту впродовж близько місяця тут здійснили 7 евакуацій: трьох пацієнтів з інсультом, трьох — з інфарктом та одного — з політравмами після ДТП.
“Усе це були пріоритетні виклики, — розповідає Володимир Ананєвич. — Також до таких належать пацієнти у критичному стані, яким потрібна трансплантація органів”.
МАЙЖЕ 43 ТИСЯЧІ ЗА ОДИН ВИЛІТ
За розрахунками Антона Геращенка, заступника міністра внутрішніх справ, які він оприлюднив у соцмережах, виліт гелікоптера на перший виклик (відстань становила 170 кілометрів. — Авт.) коштував понад 42,5 тисячі гривень.
Загалом у держбюджеті на цей рік для потреб аеромедичної евакуації виділили 30 мільйонів гривень.
До слова, львівська бригада аеромедиків має обслуговувати також Закарпатську, Івано-Франківську, Волинську, Рівненську, Тернопільську і Чернівецьку області.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також найважливіше про процедуру проведення ЗНО
