Вірус SARS-CoV-2 постійно мутує, з’являються його нові, більш агресивні штами. Оскільки спеціальних антивірусних ліків саме проти ковіду, на жаль, не існує, а вакцини не гарантують стовідсоткового захисту від зараження, науковці в усьому світі намагаються знайти альтернативні методи боротьби з інфекцією. Не стоять осторонь й українські дослідники.
Команда вчених Інституту високих технологій Київського національного університету імені Тараса Шевченка спільно з науковцями Інституту біохімії імені Палладіна вивчає механізми дії вірусу SARS-CoV-2 та шукає спосіб, як зупинити його від проникнення у клітини.
— Наш проект називається “Хіміко-генетичний підхід до вивчення наслідків пригнічення ACE-2 як фармакологічної моделі побічних ефектів COVID-19 в нервовій, кишковій, серцево-судинній системах та системі гемостазу”. Коротко поясню, у чому полягає його ідея, — розпочинає керівник проекту Сергій Рябухін, професор кафедри супрамолекулярної хімії ІВТ КНУ імені Тараса Шевченка. — Існує версія про, образно кажучи, посередницьку роль білкової молекули ACE2 у проникненні вірусу у клітину. АСЕ2, як припускають, є рецептором для входу в клітину організму людини низки вірусів, зокрема коронавірусів SARS-CoV (у 2002 році у Китаї спричинив спалах атипової пневмонії) і SARS-CoV-2. Вірус, використовуючи колосоподібний білок на своїй поверхні, зв’язується з ACE2 на поверхні клітини і користується нею, наче каналом, для потрапляння всередину.
Якщо є вхід у клітину, то мусить бути і спосіб його заблокувати для вірусів. Ми хочемо створити набір низькомолекулярних хімічних зондів для селективного інгібування (блокування) ACE2-рецептора.
Якщо є вхід у клітину, то мусить бути і спосіб його заблокувати для вірусів.
— Хто фінансує цей проект?
— Наш проект переміг у конкурсі Національного фонду досліджень України “Наука для безпеки людини та суспільства”, і ми отримали грант у розмірі майже 9,5 мільйона гривень на два роки.
— На якому етапі пошуку перебувають науковці?
— Тепер працюємо з комп’ютерними моделями й одночасно з різноманітними речовинами, які тестуємо на лабораторних тваринах. Уже проаналізовано більшість відомих молекул, які за літературними даними мають хоча б найменшу блокувальну властивість щодо ACE2. Правду кажучи, таких молекул надзвичайно мало. Проблема в тім, що вони мусили б селективно блокувати саме ACE2 і бути неактивними до інших подібних рецепторів, особливо ACE, це дуже важливо. Зрештою ми вибрали десять найбільш перспективних молекул і почали розробку та оптимізацію методів їх синтезу. Паралельно ми розробили комп’ютерні моделі ACE2 і за допомогою моделювання намагалися знайти в базі доступних хімічних речовин потенційні інгібітори, щоб синтезувати та перевірити їхню активність на біологічних моделях.
Нині командою вже синтезовано чотири з десяти сполук, тривають їх біологічні дослідження. Ще чотири сполуки перебувають на фінальних стадіях синтезу. Вчені також провели пошук потенційно активних сполук на трьох різних комп’ютерних моделях і первинне біологічне тестування знайдених молекул на клітинному рівні.
— Для таких досліджень потрібне і спеціальне обладнання?
— Так, звісно. За кошти гранту придбано сучасний прилад для біохімічних досліджень — спектрофлюориметр Shimadzu RF-6000. Ще один прилад команда планує придбати невдовзі.
— Чи розроблені зонди можуть бути використані у створенні ліків проти ковіду?
— Результати проекту можуть дати науковцям нові знання про вірус і стати поштовхом до створення таких ліків у майбутньому. Молекули, які блокують ACE2, стануть не лише своєрідними моделями для виробників ліків, а й дозволять багатьом дослідникам у світі вивчати механізм дії SARS-CoV-2 та інших вірусів, у механізмі дії яких бере участь ACE2.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про нюанси відпочинку під час пандемії
