Аденоїди — це невеличка ділянка м’якої тканини в носоглотці, яку може роздивитися лише лікар під час спеціального огляду. Утім є ознаки, за якими навіть людина без медичної освіти може запідозрити в дитини таку проблему, як розростання аденоїдів.
— Аденоїдами називають глотковий мигдалик — особливий орган, який є однією з ланок так званого лімфаденоїдного глоткового кільця, — каже Олена Комар, лікарка-отоларингологиня. — Це перша лінія захисту, що зустрічає та знешкоджує інфекцію, яка потрапляє в організм через ніс і рот. Якщо глотковий мигдалик сильно збільшується через гостре або хронічне запалення (внаслідок алергії, бактеріальної або вірусної інфекції) і не повертається до нормальних розмірів після одужання, то йдеться про аденоїдне розростання.
— Які симптоми вказують на те, що з глотковим мигдаликом не все гаразд?
— Наприклад, хронічно закладений ніс, дитина постійно, як то кажуть, “ловить” нежить, через що весь час дихає не носом, а ротом. Відповідно розвиваються такі проблеми, як неспокійний сон (хропіння і сопіння уві сні, апное — паузи в диханні під час сну), сонливість і млявість упродовж дня, тріщини на губах і сухість у роті, частий біль у горлі, гугнявість. Існує навіть поняття “аденоїдний тип обличчя” (привідкритий рот, згладжені носогубні складки, синюшність під очима).
— Якщо проблему ігнорувати, які наслідки це матиме для здоров’я?
— Може дійти до запального процесу — аденоїдиту. Можуть надокучати й інфекції середнього вуха, зокрема хронічний середній отит, незворотне погіршення слуху, також починає формуватися неправильний прикус. Якось до мене на консультацію мама привела десятирічного хлопчика. Звернутися до отоларинголога їм наполегливо порадив лікар-ортодонт. Маленький пацієнт мав серйозне порушення прикусу, але щоб виправити це, потрібно було насамперед розв’язати проблему гіпертрофії лімфоїдної тканини глоткового мигдалика й порушеного дихання. Ми це зробили, але набагато краще було б, якби батьки звернули увагу на аденоїди у дитини ще до того, як розвинулися побічні наслідки — зокрема, неправильний прикус.
— Чи може дитина з часом “перерости” цю проблему?
— У більшості випадків це дитяча хвороба. Річ у тім, що до десяти років аденоїди атрофуються і в підлітковому та дорослому віці зазвичай стають ледь помітними або зовсім зникають. Але навіть після цього наслідки нелікованих вчасно аденоїдів (зокрема, стійке порушення слуху, неправильний прикус, ускладнення з боку внутрішніх органів через часті інфекційні захворювання) можуть даватися взнаки все життя. Тому не можна ігнорувати цю проблему.
— Які методи діагностування і лікування аденоїдів існують?
— Насамперед лікар оглядає носоглотку, проводить ендоскопію — обстеження за допомогою маленького гнучкого ендоскопа, який вводиться через ніс. На екрані стає помітно, наскільки аденоїдні розростання зменшують об’єм носоглотки і, відповідно, прохід повітря. Залежно від ситуації лікар приймає рішення щодо тактики лікування.
Є медикаментозний метод лікування аденоїдів — місцева гормональна терапія за допомогою топічних кортикостероїдів, а при ускладненнях — і системні антибіотики. Якщо ж медикаментозне лікування не дає очікуваного ефекту, рекомендують операцію з видалення аденоїдів (аденотомію). Вона проводиться під загальним знечуленням і триває до 30 хвилин.
