Понад сто років тому давній звичай прикрашати ялинку на Різдво, який поширився насамперед у протестантській Німеччині, припав до вподоби й іншим європейцям. Площі міст та містечок у різних країнах напередодні свят стали перетворюватись на ялинкові базари.
“Уже навіть у домах незаможних людей ясніє Боже деревце, наповнюючи щирою радістю серця дітвору і пробуджуючи багато милих спогадів у старшого покоління”, — так писала про поширення традиції прикрашати ялинку краківська газета Nowości Illustrowane у грудні 1907 року.
У Кракові для торгівлі ялинками тоді виділили окреме місце на ринковій площі.
Торгівля різдвяними ялинками у Кракові
Nowości Illustrowane, 1907 рік
“Вся ця ділянка Ринкової площі з безліччю ялинок усіх розмірів створює дуже гарний і мальовничий вид, особливо коли зима вкриває землю білим пухнастим снігом. І хоча щодня продають десятки і сотні таких ялинок, їх ніколи не бракує — місце проданих одразу займають нові, свіжі. Шкода лише, що ця радісна, щаслива мить викликає знищення стількох красивих дерев”, — зауважив авто цього допису.
Такий же ялинковий базар існував у той час у Львові. Як свідчить фоторепортаж у газеті Nowości Illustrowane, окрім власне ялинок на площі Ринок селяни торгували просто із землі і продуктами до свят, а торговці розкладали свої ятки зі святковим товаром та різними смаколиками.
Окремо продавали ще один неодмінний атрибут Різдва — вифлеємські шопки — художньо оформлені народними майстрами скриньки із фігурками персонажів Святвечора: новонародженого Ісуса, Діви Марії, Йосипа.
До слова, різдвяна ялинка у Європі тих часів вважалася насамперед подарунком, який повинен був створити атмосферу свята для тих, хто весь рік був обділений турботою та увагою. Часто її встановлювали у сиротинцях, госпіталях тощо.
Різдвяна ялинка в дитячому шпиталі у Відні
Das interessante Blatt, 1909 рік
Для дітей, які виховувалися в різних опікунських закладах влаштовували ціле дійство, яке починалося із вибору ялинки у лісі та її урочистого перенесення до святково прибраного залу.
Різдво у львівському сиротинці
Das interessante Blatt, 1909 рік
“Це транспортування різдвяного деревця часто стає своєрідною тріумфальною процесією”, — писала про цей звичай віденська газета Das interessante Blatt.
Традиція встановлювати вдома різдвяну ялинку поширилася і за межі Європи. Зокрема, до Китаю.
“Християнство тут розвивається повільно, але систематично, сім'ї, навернені до лона справжньої віри, разом із світлом нової науки, засвоюють християнські звичаї та ставлять у домі традиційне різдвяне деревце. Це не ялинка, як у нас, а лише штучна її імітація. Гілочки прикрашені різноманітними різнокольоровими статуетками та різнокольоровими ліхтарями. Для китайських дітей цього цілком достатньо і вони насолоджуються ним так само, як і наші діти зеленою ялинкою, прикрашеної цукерками, яблуками та горіхами”, — писала газета Nowości Illustrowane у 1911 році.
Різдво у Китаї зі штучною ялинкою
Nowości Illustrowane, 1911 рік
Дізнайтеся також, як у Європі відзначали Гелловін, коли це ще не було мейнстрімом.
