Боксерські поєдинки були однією із найпопулярніших спортивних розваг другої половини 19-го століття і водночас — однією із найкривавіших. Щоби зробити їх якомога безпечнішими, правила боксу тривалий час удосконалювали, аж поки 1867 року британець Джон Чемберс не запровадив так звані правила маркіза Квінсберрі.
Згідно з ними, боксери, зокрема, повинні були мати рукавички, які пом’якшують силу удару, а тривалість раунду становила 3 хвилини. Щоправда, обмежень щодо кількості раундів не існувало, бої відбувалися до повної перемоги когось із суперників: коли інший уже не міг підвестися. Новими правилами також було передбачено десятисекундний відлік, впродовж якого боксер мав піднятися на ноги самостійно — без допомоги секундантів.
Однак нові правила боксу прижилися не одразу. Бої на голих кулаках, які нерідко закінчувалися важкими травмами і навіть смертю когось із бійців (у 1923 році видання Illustriertes Sportblatt повідомляло про 130 смертей на рингу, задокументовані за останні 200 років), продовжували збирати публіку, охочу до кривавих видовищ. У деяких країнах, зокрема у Франції та кількох американських штатах, бої без рукавичок були поза законом. Їх організаторів, учасників та глядачів могла затримати поліція.
"Найперше судді вимірюють розмір рингу та оточують його мотузками. Після цього виходять двоє боксерів та їхні секунданти, які повинні мати ліки для ран, воду та губки для змивання крові. Вони потискають руки одне одному і обіцяють, що бій буде чесним. Потім починається поєдинок. Удари спрямовують у вуха, лоб, ніс, щоки та підборіддя, а також у живіт та ребра. Ліва рука слугує щитом, її тримають зігнутою перед оголеним тулубом. Кожен удар, який валить одного з боксерів з ніг, закінчує раунд, про що голосно оголошує арбітр. Після того, як боєць впав, удари йому завдавати заборонено. Бійка часто триває кілька годин поспіль. Тільки коли хтось із супротивників неспроможний продовжувати боротьбу через крововилив, зламану руку, непритомність чи щось схоже, поєдинок закінчується. Переможець отримує свою винагороду, а глядачі платять один одному за зроблені ними ставки", — описувала у 1880 році тодішні "бої без правил" віденська газета Welt Blatt.
Бокс у рукавичках вважали безпечним навіть для жінок. Das interessante Blatt, 1887 рік
Перший чемпіонський поєдинок у боксерському екіпіруванні та за новими правилами відбувся у Новому Орлеані (США) у вересні 1892 року. Тоді на ринг вийшли чемпіон світу в боях на голих кулаках Джон Салліван й американський боксер ірландського походження Джеймс Корбетт.
На той час Салліван впродовж десяти років вважався непереможним бійцем. Його ніхто не міг перевершити в ударах на середній та ближній дистанціях. Саме він був фаворитом цього поєдинку і на його перемогу приймали найбільші ставки. Однак фортуна у той день була не на боці Саллівана.
"Лише після 21 раунду було завершено поєдинок. У Саллівана дуже кровоточив ніс і розпухли губи. Вирішальний удар він отримав у підборіддя, після чого упав на землю. Його спроби встати були невдалими, суддя розпочав відлік, але все це було марним", — переповідала завершальні події на рингу газета Grazer Tagblatt.
Тріумф Корбетта став сенсацією у спортивному світі. Здолати непереможного бійця вдалося завдяки простій, але хитрій тактиці: опонент Саллівана не дозволяв йому наблизитися на небезпечну відстань, постійно відступав і при цьому завдавав точних, хоч і м’яких, "джебів" (довгий прямий удар, що виконується ближньою до суперника рукою, — авт.) в голову. "Він вважає, що краще танцювати навколо суперника і втомити його, постійно ухиляючись", — описувала боксерську техніку Корбетта віденська газета.
Наскільки виснажливим був цей поєдинок для першого чемпіона з боксу, зрозуміло із результатів зважування. "Під час бою він втратив 5 фунтів (2,2 кілограми, — авт.): із 189 до 184", — повідомляла газета Grazer Tagblatt.
Але ще більше втратили вболівальники, які поставили на перемогу Джона Саллівана. За даними тогочасної преси, сума програних ставок становила 300 тисяч доларів.
Після цієї перемоги Джеймс Корберт отримував чимало викликів від інших боксерів, які хотіли відібрати його чемпіонство. Серед претендентів була й тогочасна чемпіонка світу з боксу англійка Хетті Леслі, яка тоді уже здобула перемогу над 12 боксерами-чоловіками.
Боксерка Хетті Леслі кинула виклик чемпіону Америки. Das interessante Blatt, 1892 рік
"Міс Хетті Леслі вже полишила Англію, щоб кинути рукавичку Корбетту. Вона має репутацію сильної боксерки і вже перемагала багатьох противників чоловічої статі в Англії. Багаті шанувальники цієї дивної жінки, яка володіє такою неймовірною силою, що з легкістю піднімає наповнений десятилітровий кухоль, дали їй гроші, щоб поїхати в Америку змагатись із Корбеттом та здобути славу для Англії", — повідомляла газета Das interessante Blatt.
Однак бій так і не відбувся — 28 вересня того ж року Хетті Леслі несподівано померла у місті Мілвокі (штат Вісконсин), де проводила демонстраційні поєдинки, очікуючи відповіді на свій виклик.
Пропонуємо також вашій увазі маловідомі історії та фото підкорення Ла-Маншу.
