Коштовний подарунок полководцю вручив майбутній король Речі Посполитої Владислав IV Ваза, представник одного з найповажніших на той час монарших дворів Центральної Європи, пише газета Експрес. Золотий меч символізував визнання високого становища гетьмана та очолюваного ним Війська Запорізького, а також звитягу українського козацтва у Хотинській битві.
Так, саме завдяки хисту Петра Конашевича-Сагайдачного у Хотинській битві у 1621 році Центральна Європа не зазнала нападу османів.
Низка битв між польсько-козацьким і османським військами, що відбувалися з 2 по 28 вересня 1621 року, були виснажливі. Тоді турки здійснили шість "великих штурмів". Перед п'ятим із них помер гетьман великий литовський Ян Кароль Ходкевич, тож Сагайдачний залишився єдиним іменитим воєначальником у війську Речі Посполитої.
Останній, шостий штурм, який відбувся 28 вересня, був особливо сильний. Турки дев’ять разів ходили в атаку на польсько-козацький табір, втратили не менш як 12 тисяч осіб, але перемоги не здобули. У жовтні 1621 року султан Осман II погодився припинити війну.
Читайте також: Найдавніша згадка про Русь-Україну: французи передали нам копію унікального документа
Тоді поляки визнали, що Річ Посполита була врятована саме завдяки діям Петра Конашевича-Сагайдачного. Крім цього, саме поразка в Хотинській битві змусила Османську імперію відмовитись від планів завоювання Центральної Європи.
Королевич Владислав подарував пораненому Сагайдачному меч, інкрустований золотом та діамантами.
Великий український гетьман помер 10 квітня 1622 року. Більшу частину свого майна він пожертвував на благодійність. Куди потрапив меч — невідомо.
Сьогодні він експонується у музеї Королівського замку на Вавелі (Краків) під інвентарним номером 2059 і табличкою "Меч гоноровий П. К. Сагайдачного, гетьмана козацького". До музею реліквія надійшла з мистецької збірки Тарновських, яка зберігалася у замку міста Суха Бескидзька.
Довжина золотого меча Сагайдачного — 1165 мм, довжина клинка — 967 мм, ширина біля гарди — 36,5 мм. Як встановили дослідники, він був виготовлений у першій чверті XІV століття в Італії. Його оправа — справа рук майстрів XVІ століття.
Читайте також: Як Україна похитнула СРСР
На лезі меча можна побачити дарчий напис королевича латиною: VLADISLAVS + Konasevicio Koszovio ad Chocimum contra Osmanum — "ВЛАДИСЛАВ Конашевичу кошовому під Хотином проти Османа".
На зброї є ще один напівзатертий напис. Із нього можна зрозуміти, що меч був подарований польському королю Владиславу ІІ Ягайлу у 1426 році хелмською шляхтою — очевидно, з нагоди перемог над лицарями Тевтонського ордену.
На прикрашеній золотом та діамантами оправі меча невідомий нам майстер зобразив притчу про суд царя Соломона та бій античних воїнів. А на грибовидній вершині руків'я є вставка із зображенням золотої та срібної насічки бюста бога війни Марса, прикрашена рослинно-геометричним орнаментом. А руків'я меча обплетене товстим срібним дротом.
Оксана МОКРІЄНКО
Читайте також: Газета Експрес дарує 100 тисяч гривень та подорож Європою
