8 травня 1907 року масони французького Орлеана вперше вийшли на публічну акцію. 120 осіб взяли участь у фестивалі, присвяченому Жанні д’Арк.
Ця подія сколихнула місто — адже хоч масони не приховували свого існування, втім дотепер не були настільки публічними.
МАСОНИ І ЖАННА Д’АРК
На парад масони вирішили вийти у знак протесту. Жанну д’Арк саме збирались проголосити святою. Це викликало невдоволення у масонів, які називали її “донькою народу, яка згоріла за співучасті Церкви”.
Тож масонська ложа Етьєна Доле в Орлеані подала до магістрату заявку на участь у параді під час фестивалю на честь Жанни Д’Арк.
Хоча існування масонів у місті тоді вже не було великим секретом, але такої публічності від них ніхто не сподівався. Їхня поява в одній колоні зі священнослужителями була дуже дратівливою: масони завжди виступали як противники впливу релігії на суспільне життя і були прихильниками ідеї відокремлення Церкви від держави.
Як повідомляла тогочасна празька газета Cech. Der Böhme, у магістраті Орлеана відбулися бурхливі дебати з приводу такого параду, внаслідок яких голоси розділилися порівну — 14 на 14.
“Вирішальним був голос мера, який під тиском тогочасного прем’єр-міністра Клемансо дозволив масонам брати участь у параді!” — зауважили тодішні газетярі.
Втім масонська ложа Етьєна Доле не змогла зупинити процес беатифікації Жанни д’Арк. Уже через два роки папа Пій Х проголосив Орлеанську діву блаженною, а в 1920-му її канонізували як святу Жанну (день пам’яті — 30 травня).
Відтоді Жанна д’Арк вшановується як покровителька Франції, мучеників, бранців, вояків, жінок та людей, над побожністю яких насміхаються...
Інтер’єр ложі Етьєна Доле в Орлеані.
ІЗ ПІТЬМИ СЕРЕДНІХ ВІКІВ
На той час таємна організація франкмасонів уже двісті років відкрито існувала в Європі, поділяючись на великі національні ложі та дрібніші — розташовані у містах.
Про всесильність і повсюдність масонів ширилися легенди — так само, як і про їхні таємничі ритуали. Масонське братство підозрювали у політичних змовах, які змінювали хід історії, але завжди про їхню участь здогадувалися лише постфактум. Ніколи ще масони не діяли так відкрито, як під час акції в Орлеані.
“Політично-релігійна секта вільних каменярів, яких ми коротко називаємо масонами, досягнула у світі великого значення і впливу... За винятком Австрії та Росії, масонство не тільки толероване, але й юридично визнане співтовариство. Англійський король Едвард є Великим магістром усіх масонських лож у своїй країні — так само, як німецький кайзер Вільгельм. Окрім того, до цієї спільноти належить чимало видатних особистостей зі сфер політичних, наукових та літературних у Європі, Америці та Австралії. Кількість членів масонських лож усього світу налічує півтора мільйона осіб”, — повідомляла краківська газета Nowości Illustrowane.
Про час і причини виникнення масонства тоді, як і тепер, не було достовірної інформації.
“Їхня поява губиться у пітьмі середніх віків”, — зауважували тодішні газетярі, зазначаючи, що в сучасну структуру цей таємний орден сформувався на початку ХVIII століття, коли в Англії виникла перша велика ложа, що стала материнською для всіх інших на європейському континенті.
До 1825 року масонські ложі існували на території Польщі, а в Росії з’явилися за часів Катерини ІІ.
Преса повідомляла, що масонство приваблює послідовників таємничістю, якою огорнуте прийняття нових членів, загадковими ритуалами під час зібрань та прихованими цілями діяльності організації, які були відомі тільки масонам найвищого рангу. На загал масонські ложі декларували традиційні гасла про загальнолюдську любов, братерство всіх людей та спротив релігійному фанатизму.
“Масонство не є таким, як його описують фантастичні романи: потужним союзом підривних елементів, які борються проти держави та релігії. Cьогодні вони є лише асоціаціями, які обслуговують переважно гуманітарні цілі. При вступі нових членів ложі прискіпливо вивчають: щоб стати “братом”, треба зарекомендувати себе як бездоганно чесну людину”, — повідомляла тоді віденська газета Illustrierte Kronen Zeitung, зауваживши, що в Австрії масонські організації заборонені, але попри це, деякі ложі діють під прикриттям благодійних товариств.
Орлеанські масони біля входу в ложу Етьєна Доле.
УКРАЇНСЬКІ МАСОНИ: ХТО ВОНИ
“На території України масонський рух зародився за часів Гетьманщини, — розповідає автор дослідження історії таємних товариств в Україні, кандидат історичних наук Віталій Кустов. — У цьому контексті згадується Юрій Немирич, соратник Хмельницького, який навчався в Оксфорді й був протестантом. Існують недоказові твердження і про причетність до масонства гетьманів Івана Виговського, Пилипа Орлика (автора першої української конституції), Івана Мазепи, Данила Апостола. Дехто стверджує, що біля витоків перших масонських лож стояв філософ Григорій Сковорода”.
Згідно з “Хронологічним покажчиком російських лож”, укладеним істориком Олександром Пипіним, офіційно першою українською стала київська ложа “Безсмертя”, заснована 1784 року.
Найімовірніше, в другій половині ХVIII століття масонських лож в Україні було не більш як десять.
“На початку ХIХ століття виникли дві великі ложі — в Києві (“Спілка слов’ян”) і Полтаві (“Любов до істини”). До останньої мав стосунок Іван Котляревський.
Великим майстром харківської масонської ложі начебто був видатний письменник і мислитель Петро Гулак-Артемовський. Вважається, що багато членів Кирило Мефодіївського братства (навіть Тарас Шевченко) були масонами. Побутує і думка, що Іван Франко не випадково написав вірша “Каменярі”, який дехто вважає ледь не гімном українського масонського руху”, — каже Віталій Кустов.
За його словами, в період революції 1917 — 1921 років на арену історії виходить ціла плеяда українських масонів. До них зараховують Михайла Грушевського, Симона Петлюру, гетьмана Павла Скоропадського.
Цікаво, що сучасні українські масони мають французьке походження. Адже в 1993 році в Парижі відкрили ложу для Києва під назвою “Три колони”.
“Велика національна ложа Франції (ВНЛФ) декларувала цим свій намір поширювати масонство в Україні. Щоправда, “Три колони” остаточно отримали київську прописку лише 1998 року. На той момент майже всі брати ложі, у тому числі і її Майстер, були українцями”, — зазначає дослідник.
Радимо також прочитати текст про те, як заради вступу у дивізію "Галичина" добровольці підробляли дані про своє народження
