Хіт від “Люльки” і “Шершня”. Хто, як і коли створив повстанську пісню “Ах лента за лентою”?

Ця пісня стала настільки популярною, що чимало людей вважають її народною.

● Микола Сорокаліта.
● Микола Сорокаліта.
Фоторепродукція авторки

Насправді слова до пісні написав упівець Микола Сорокаліта, а музику — Василь Заставний, теж боєць УПА. У цьому тексті я розповім вам найцікавіше про цих українських героїв. 

...Я приїхала в село Вибранівка, що на Львівщині, де народився Микола Сорокаліта. У місцевій школі при вході висить дошка зі світлинами героїв, котрі віддали життя за Україну. Ось фото 20-літнього хлопця, який навчався тут, він загинув цьогоріч у боях на Харківщині. 

На іншому стенді — фотографії та історії упівців, які народились у Вибранівці та навколишніх селах. У центрі найбільший портрет — Миколи Сорокаліти. 

“Він народився у 1912 році, — розповідає Ірина Гурська, вчителька історії. — Був дуже талановитим, прагнув здобути освіту, тому навчався у львівській гімназії. У 19 років був ув’язнений за розповсюдження націоналістичних листівок. Та згодом за свої погляди потрапив до табору для політв‘язнів у Березі-Картузькій. Через півтора року вийшов на волю, став членом ОУН. Згодом став районним провідником ОУН та командиром загону служби безпеки УПА”. 

“Коли і як він вирішив написати рядки “Ах лента за лентою”?” — питаю я. 

“Зі слів самого Миколи Сорокаліти, пісня була написана після боїв у Дев’ятницьких лісах поблизу Вибранівки, — розповідає Ірина Гурська. — Пошту в нашому селі окупували більшовики. Попри нерівні сили, упівцям вдалося звільнити будинок. Це був настільки успішний бій, що пан Микола ще довго про нього згадував. Особливо він захоплювався вправністю юнака-кулеметника на псевдо “Смерека”. Власне, влітку 1946-го він і написав віршовані рядки на честь цього хлопця”. 

У селі зустрічаю 61-річного Антона Сорокаліту. Його батько і Микола Сорокаліта були двоюрідними братами. 

“Мій знайомий, який колись працював у в’язниці, якось виводив на прогулянку дядька Миколу, — розповідає пан Антон. — Він спитав його: “За що ви несете покарання?”, той відповів: “За олівець і папір”. Лише згодом мій знайомий зрозумів, що упівець мав на увазі пісню, яку в той час наспівували ледь не всі повстанці”. 

Особисто знайомою з Миколою Сорокалітою була 88-річна Степанія Орищин, яка мешкає на околиці села. 

“Якось моя мама привела до хати Сорокаліту, який тоді втікав від енкаведистів, та сказала: “Діти, не бійтесь. Іноді Микола ховатиметься у нас на стрісі, там його не знайдуть”, — пригадує пані Степанія. — У нас він переховувався десь рік чи два... Мені здавалося, що це його переховування — таке ж покарання, як тюрма, яка йому “світила”... 

/storage/2022/12/03/image/md_lk7i_13-avt-5-12.jpeg

● Степанія Орищин розповідає про переховування Сорокаліта в батьківській хаті. Фото авторки

Микола був добрим і дуже розумним. Пам’ятаю, мав книжку з історії. Ми з сестрою іноді її розглядали. Він завжди казав: “Діти мої, читайте книжки”. 

На жаль, Миколу Сорокаліту викрили енкаведисти. “Він пережив страшні тортури, — розповідає вчителька історії. — Був засуджений до смертної кари, потім заміненої 25-річною каторгою. Її відбував у концтаборах Кенгіру, на мідних рудниках у Джезказгані. Через непрацездатність, у 1958 році, йому скоротили термін ув’язнення, і він повернувся на Батьківщину. Схуд до 47 кілограмів, набув інвалідність...” 

Микола Сорокаліта спочатку приїхав на Хмельниччину, де 15 років працював кочегаром. Потім перебрався на Львівщину. 

“Він мріяв побачити вільну Україну. І ця мрія здійснилася, — каже 65-річна Марія Ганич, директорка музею Уляни Кравченко та Миколи Устияновича. — До відкриття пам’ятника Незалежності тут, у Миколаєві на Львівщині, він написав вірш. Попри все, він любив писати. Медсестра, яка приходила до нього додому проводити маніпуляції, розповідала: “На столі завжди був зошит, де пан Микола записував вірші. Кожного разу він читав мені їх, і ми обоє плакали”. 

Помер Микола Сорокаліта на 83 році життя — у 1995-му. У нього було троє синів. На жаль, усі загинули. Сьогодні ж онук та правнук Сорокаліти боронять нашу державу на фронті. 

МУЗИКУ НАПИСАВ “ШЕРШЕНЬ” 

А хто ж написав музику до пісні “Ах лента за лентою”? Василь Заставний, теж боєць УПА, який загинув у 1950 році. 

“Я знала Василя Заставного особисто, — розповідає 92-літня Галина Білявська. — Він був спокійним, виваженим і дуже принциповим. Народився у селі Чижичі (1907 року. — Авт.). Був кущовим провідником ОУН (кущ — структурний підрозділ ОУН. — Авт.), керував підпільною роботою на території кількох сіл...” 

“За підняття духу піснею “Лента за лентою”, а також за інші героїчні вчинки Василь Заставний на псевдо “Шершень” був нагороджений Срібним Хрестом бойової заслуги”, — додає Роман Зошій, староста Вибранівського старостинського округу. 

Насамкінець він додає: “Нині на фронті з нашого округу — 25 хлопців. У наших жилах тече кров упівців. І ми таки втілимо в життя те, чого прагнули воїни УПА й чого прагнемо всі ми — Україна буде вільною і незалежною!” 

Подробиці
Скріншот.

Федерація тенісу б'є на сполох: спорт використовується режимами у власних пропагандистських цілях.

30.01
Подробиці
Фото НТВ.

Цю тему заборонили висвітлювати в новинах РФ, щоби не "дискредитувати армію"

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Нині на території Білорусі перебуває близько 9 тисяч російських окупантів.

30.01
Подробиці
Фото СБУ.

20-річний чоловік сфотографував 2 об'єкти енергетики у Тернополі й переслав ці фото співробітнику спецслужби РФ.

30.01
Подробиці
Фото з Telegram-каналу Ярослава Янушевича.

Загалом за добу ворог обстріляв девʼять областей України.

30.01
Подробиці
Фото ДПСУ.

Зокрема, це – службове відрядження, лікування, смерть члена сім'ї та для відвідування дітей одиноким батьком.

30.01
Подробиці
Зеленський опублікував спогад про Дмитра Павличка, який помер на 94-у році життя

Автор шедевру "Червоне – то любов, а чорне – то журба" публічно визнавав свою належність до УПА.

30.01
Люди і проблеми
Фото depositphotos.com

Щоб вступити на бакалаврат (чи в магістратуру - для медичних спеціальностей), потрібно скласти Національний мультипредметний тест.

30.01
Подробиці
Фото Генштабу ЗСУ.

Із початку повномасштабного вторгнення Росія втратила близько 126 650 своїх військових.

30.01
Подробиці
Фото ЗСУ у Telegram.

Загалом за добу ворог завдав авіаційного та 3 ракетних ударів, здійснив 44 обстріли з реактивних систем залпового вогню

30.01
Подробиці
Ворог наступає на 4 напрямках, — Генштаб

ЗСУ підірвали під Мелітополем міст, яким окупанти перевозили живу силу і техніку.

29.01
Подробиці
Окупанти обстріляли декілька областей: є вбиті та поранені

Пошкоджені житлові будинки й об'єкти інфраструктури.

29.01
Подробиці
На військових об'єктах в Ірані пролунали потужні вибухи: що відомо

Наразі жодна країна не взяла відповідальність за масовану атаку.

29.01
Подробиці
На виборах у Чехії за попередніми даними лідирує генерал у відставці Павел. Чому це важливо для Києва?

Війна в Україні була ключовим питанням у період передвиборних перегонів.

28.01
Подробиці
У Новоайдарі стався вибух у лікарні з пораненими окупантами. Росіяни звинувачують ЗСУ

Генштаб ЗСУ у вечірньому зведенні повідомив, якою була ситуація на інших ділянках фронту.

28.01
Подробиці
Посла Угорщини викликають у київське МЗС після слів Орбана про те, що Україна нічийна земля

Це не перше зневажливе висловлювання угорського прем'єра на адресу нашої держави.

28.01
Подробиці
Винесено вирок трьом бойовикам, які штурмували українські міста на Донбасі та Запоріжжі

Контррозвідка викрила колаборантів, котрі хотіли влаштуватися до українських держустанов.

28.01
Здоров'я
Фото depositphotos.com

Із запаленням придатка яєчка пов'язують безплідність у чоловіків і дуже серйозні проблеми в сексі.

28.01
Cпорт
Михайло Мудрик і Олександр Зінченко.

Українці Михайло Мудрик і Олександр Зінченко стали головними ньюзмейкерами найсильнішого на континенті футбольного чемпіонату.

28.01
Подробиці
Остаточна доля скіфського золота буде вирішена у вересні. Воно може повернутися в Україну

Поки триває судова тяганина, колекція з двох тисяч предметів зберігається в музеї Амстердаму.

28.01
Люди і проблеми
Артур Печенюк працює над збільшенням потужності винаходу.

Для створення міні-генератора Артур Печенюк із житомирської школи №30 використав двигун зі старого автомобіля дідуся та підручні засоби.

28.01
показати більше