Пацієнт помер (але це не точно): як у різні часи людей ховали живцем

Упродовж багатьох століть медики плутали діагнози та відправляли на той світ тих, хто ще був живим. Попри розвиток медицини, і в ХХІ сторіччі трапляються такі випадки.

Фото: Wikipedia
Фото: Wikipedia

Нещодавно тема похованих живцем знову стала обговорюваною. Адже зі Школи медицини університету Отаго (Нова Зеландія) надійшла сенсаційна новина: Олександра Македонського, найімовірніше, поховали, коли він ще не був мертвим. Нагадаємо, це сталося у червні 323 року до нашої ери у Вавилоні.

Звідки такі висновки?

За версією доктора медицини Кетрін Голл, дев'ятнадцятий цар Македонії міг страждати від неврологічного захворювання під назвою синдром Гієна-Баре, яке в античні часи діагностувати було неможливо.

Висновок про цю патологію дослідниця та її колеги зробили, проаналізувавши спогади сучасників полководця про останні дні його життя. Спочатку 32-річного Олександра вклала до ліжка сильна гарячка, потім його паралізувало, а далі він упродовж шести днів лежав на смертному одрі, тіло не мало ознак тління.

Кетрін Голл та її колеги вважають, що Македонський потерпав від кампілобактерій — поширеної на території Південної Азії інфекції, що вражає шлунково-кишковий тракт і нервову систему. Унаслідок хворий може впасти у летаргічний сон.

Що таке синдром Гієна-Барре?

“Це гостра постінфекційна полінейропатія, стан, що розвивається після важкої інфекційної хвороби, наприклад, уже згаданого кампілобактеріозу, а також вітряної віспи, грипу чи хвороби Лайма, — каже у коментарі газеті Експрес Ольга Чудінова, лікарка-епідемологиня лабораторного Центру МОЗУ.  — Для Гієна-Барре характерні м'язова слабкість та неврологічні порушення з уповільненням рефлексів. Крім цього, сон, подібний на смерть, може спричинити летаргічний енцефаліт. Унаслідок ускладнення, що поширюється на мозок, уражені вірусом сплять цілодобово, у них розвивається параліч”.

Чому лікарі плутали мертвих із живими?

“Смерть у минулих століттях констатували примітивними методами — вимірювання пульсу, прикладання дзеркальця до губ. Тому й траплялись помилки”,  — каже Олена Чудінова.

“Переконатися у тому, що пацієнт не помер, а впав у хворобливий сон, нині допомагає електроенцефалограф (це винахід 1929 року) — прилад, що фіксує активність головного мозку, — пояснює Сергій Московко, лікар-невролог, нейрохірург, доктор медичних наук. — А до часу його використання, коли, скажімо, на початку ХХ ст у світі лютував летаргічний енцефаліт, і хворі спали днями, а то й тижнями, лікарі констатували смерть, найімовірніше, ще живим людям”.

Як умру, то не ховайте, або Що таке тафофобія

І хоча доказів того, що когось поховали заживо, — обмаль, легенди про людей, яких прийняли за мерців, були надзвичайно поширеними. Ймовірно, через них у минулому чимало людей страждали від фобії бути похованим заживо (тафофобія — з грецької “могила” і “страх”) .

Відомо, що боялися цього й науковець Альфред Нобель та філософ Артур Шопенгауер, а серед українців найвідомішою особою із такою фобією є, ймовірно, Микола Гоголь. Письменник просив знайомих не ховати його, аж поки не з’являться очевидні ознаки розкладання тіла.

"Щодо останньої хвороби і смерті Гоголя збереглися суперечливі дані, — розповідає Катерина Чернова, дослідниця життя класика. — Учасники ексгумації і перепоховання тіла письменника описували, що в труні з нез'ясованої причини бракувало... черепа покійного. Побутує версія, що його знищили через начебто наявність слідів поховання живцем. Утім це лише припущення. Ще однією загадкою є спогади художника Миколи Рамазанова, який знімав посмертну маску з Гоголя: мовляв, одне око Миколи Васильовича було напіврозплющене”.

До слова, у 1344 році Франческо Петрарку також ледь не поховали заживо. Поет спав 20 годин, а прокинувся від летаргічного сну в розпалі підготувань до його похорону. Після цього Петрарка прожив ще 30 років.

Але ні, це не проблема минулого

Здається, що сучасна медицина мала б вирішити проблему похованих заживо. Утім новини про такі випадки трапляються і в ХХІ столітті. Зокрема, у 2003 році ЗМІ писали про 79-річного італійця Роберто де Сімоне. Лікарі констатували смерть пацієнта, його доставили в морг, а коли все для церемонії похорону вже було готовим, Сімоне прокинувся і попросив води. А в 2011-му багатьох сколихнула новина про чоловіка, який прокинувся у морзі Сімферополя.

Найважливіше

18.02.2019
:
Cтиль життя
36 запитань для вас і вашого партнера

Відверті відповіді на них допоможуть краще зрозуміти людину. Метод працює як щодо молодих, так і зрілих пар.

18.02
Здоров'я
Весна без сліз і нежитю: як підготуватись до сезону алергії

Що таке алергічне щеплення та як з'ясувати, на що саме у вас алергія?

18.02
Cтиль життя
Фото Reuters

“Експрес” поспілкувався з українцем Назаром Бартосіком, що разом із іншими науковцями розгадує принципи побудови Всесвіту.

18.02
Актуальне
(Не)бідна старість: яким є і яким має бути співвідношення пенсій із зарплатами?

Про міжнародні норми пенсійного забезпечення та те, наскільки їх дотримують в Україні.

18.02
Політика

Також самовисуванець зазначає, що не має ані автомобіля, ані грошових заощаджень. Огляд декларації

18.02
17.02.2019
Актуальне

Експерти кажуть, підприємці мають щороку перевіряти ваги. Але роблять це не всі.

17.02
Політика

Цікаво, що площа згаданої ями кандидата в президенти у вісім разів більша ніж площа його квартири

17.02

Лише близько 4,4 мільярда років тому на планеті з'явилися необхідні хімічні елементи.

17.02
Актуальне
Скандальні маєтки ката Майдану

Що відбувається з нерухомістю, яку пов'язують з екс-міністром МВС Захарченком? Репортаж “Експресу”

17.02
16.02.2019
Актуальне
Бізнес-ідея: фермери розповідають, як заробляти на індиках

Скільки грошей треба вкласти, аби заробляти на розведенні цих птахів? З чого розпочати? Що вигідніше - продавати яйця чи м'ясо?

16.02
Політика

У 2017 році політик придбав чималий будинок та земельну ділянку під Києвом. Аналізуємо декларацію про доходи кандидата на президентське крісло.

16.02
показати більше