У січні 1929 року в Ловеллівській обсерваторії міста Флегстафф (штат Арізона, США) стартували пошуки таємничої дев’ятої планети. 20-річний фотограф-аматор Клайд Томбо, якого запросили працювати лаборантом, переглянув тисячі знімків нічного неба, зроблених надчутливим астрографом, намагаючись розгледіти там блиск "мандруючої зірки". І нарешті побачив рухливу цятку на тлі сузір’я Близнюків!
"Фотограф Клайд Томбо. Це ім'я тепер доведеться пам’ятати, воно залишиться навіки в історії астрономії... Він зробив фотографії неба, на яких вперше можна було виявити світлові сліди нової планети. Це було 18 лютого. Спостереження, зроблені з того часу, повністю підтвердили точність відкриття" — повідомляла у березні 1930 року австрійська газета Neues Wiener Journal.
Лаборант Ловеллівської обсерваторії Клайд Томбо, який виявив Плутон.
Фото з Вікіпедії.
Майже місяць науковці Ловеллівської обсерваторії не наважувалися оголосити про відкриття, перевіряючи отриману Клайдом Томбо інформацію. Офіційне оголошення відбулося лише 13 березня 1930 року.
Тривалий час дев’ята планета була безіменною. За повідомленням преси, американські астрономи пропонували назвати її Атлас. Розглядалися також такі назви як Океан та Гадес (Аїд). "Назва планети, безсумнівно, спричинить головний біль для астрономів. Знайти ім’я з міфологічного світу буде непросто, оскільки майже всі вони вже приписані до малих небесних тіл", — зауважила газета Neues Wiener Journal.
Зрештою, нову планету назвали на честь бога підземного світу з давньоримського пантеону — Плутоном. Це дало привід тогочасним журналістам для їдких жартів. "Назвали ніби пса", — писала гумористична газета Kikeriki, оскільки ім’я "Плуто" було тоді популярною кличкою собак.
Не обійшлося і без традиційних запитань до астрономів: "А чи є життя на Плутоні?"
"Зовсім не можна говорити про те, що на Плутоні є якесь життя. Американський астроном професор Леонгард підрахував, що температура цього небесного тіла на його середній відстані від Сонця 194 градуси Цельсія нижче нуля. Тож це означає, що якби на планеті були азот чи кисень, вони мали б перебувати у твердому стані", — пояснювала газета Freiheit у жовтні 1930 року.
Коли науковці почали аналізувати зображення та досліджувати Плутон, то виявилося, що розмір планети зовсім мізерний. "Останні спостереження дозволяють вважати, що її розмір і маса значно відстають від земних. Плутон став незначним небесним тілом, яке в кращому випадку може конкурувати з нашим Місяцем. Гном серед гігантів", — дещо розчаровано зауважували газетярі.
Через незначний розмір планети в науковому світі розпочалися дискусії, чи дійсно це небесне тіло — одна із сонячних сестер нашої планети? Дехто навіть називав Плутон кометою. Були й такі, що вважали, ніби на знімки Клайда Томбо потрапив невідомий досі супутник Нептуна.
"Ця крихітність зовнішньої планети — дуже дивне явище. Раніше видавалося, що планети підкоряються закону, який дозволяє малим у їхньому хороводі — Меркурію, Венері, Землі та Марсу — ходити поруч із Сонцем, а на великій відстані від Сонця розташовані такі гіганти як Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Цей порядок величини, який здавався закріпленим у походженні та побудові Сонячної системи, раптово перевернув Плутон", — зазначала газета Neues Wiener Journal.
Зрештою науковці, серед яких віденський дослідник, астроном Рудольф Позден, висунули гіпотезу про існування двох поясів малих планет: внутрішнього — між Марсом та Юпітером, та зовнішнього — поза орбітою Нептуна.
"Плутон сам по собі є лише титаном цього пігмейського народу: найважливішим членом ряду ще нерозкритих маленьких планет, які кружляють навколо в тих віддалених від Сонця регіонах. Ця цікава гіпотеза цілком ймовірна, тим більше, що американський дослідник Пікерінг тепер дійшов висновку, виходячи з переконливих математичних опорних моментів, що щонайменше ще три планети повинні існувати в сусідстві Плутона", — писала газета Neues Wiener Journal.
Як припускали газетярі, на відкриття нових планет, розташованих далі за Плутоном, доведеться чекати довго, оскільки земна атмосфера не пропускає їхній тьмяний блиск. Тож для їх спостережень знадобиться обсерваторія в безповітряному просторі.
Наприкінці XX і на початку XXI століття в зовнішній частині Сонячної системи справді було відкрито інші масивні об'єкти. У зв'язку з цим 2006 року Міжнародний астрономічний союз вперше ухвалив формальне визначення терміну "планета" і, як виявилося, Плутон цьому визначенню не відповідає. Небесне тіло, яке вважалося дев’ятою планетою відтоді зараховане до нової категорії карликових планет.
Дізнайтеся також про невідому історію Антарктиди. Виявляється, серед першовідкривачів материка були українці.
