200 років тому люди досягли Антарктичного материка. Популярною є думка, що це зробили учасники першої російської антарктичної експедиції під командуванням Беллінсгаузена і Лазарева. Та насправді все було далеко не так.
Про правдиву історію крижаного острова говоримо з Євгеном Диким, директором Національного антарктичного наукового центру.
— У 1819 році британський капітан Вільям Сміт відкрив Південні Шетландські острови — архіпелаг в Антарктиді. Один з островів, які він відкрив, — Лівінгстон — через півтора року російська експедиція на чолі з Беллінсгаузеном “переназвала” на Смоленськ. Однак ще до Сміта 644 матроси та солдати іспанського військового корабля “Сан Тельмо” дісталися Антарктиди. Штормом його затягло до острова Лівінгстон. Сміт знайшов уламки “Сан Тельмо” приблизно через місяць після кораблетрощі та спонукав британців спорядити пошукову експедицію. І ось 30 січня 1820 року британці першими в світі досягли Антарктичного материка. Тіл екіпажу “Сан Тельмо” так і не знайшли.
— Хто з українців першим потрапив на шостий континент?
— Капітан-лейтенант Іван Завадовський, “малоросійський дворянин казачьєго роду” (офіційні дані з метрики) з міста Гадяча. Він був заступником естонського німця Тадея Готліба фон Беллінсгаузена, що керував “російською південнополярною експедицією” 1819 — 1820 років. Дуже ймовірно, що серед матросів та молодших офіцерів також були українці, бо експедиція формувалася Чорноморським флотом.
— У легендарній експедиції британця Роберта Скотта до Південного полюса (1911 рік) брав участь українець Антон Омельченко із села Батьки на Полтавщині. Розкажіть про нього більше.
— Ця епічна історія варта цілого фільму. Омельченко був професійним конюхом та жокеєм. Скотт познайомився із ним на Далекому Сході. Доручив знайти та привезти монгольських коней, що звикли зимувати в пустелі Гобі. Так разом із кіньми Омельченко опинився у його експедиції. Він залишився у базовому таборі, а не пішов зі Скоттом до самого полюса, тому й не загинув із ними. Тих членів експедиції, що вижили, вважали героями.
Після повернення Омельченко отримав медаль від уряду Великобританії та пожиттєву британську пенсію. Але повернувся додому, де у 1932 році загинув за дивних обставин. Офіційно записано, що від блискавки, але все село вважало, що його “прибрав” НКВС.
Його правнук, теж Антон Омельченко, зимує нині на українській станції “Академік Вернадський” — він системний механік. Отака полярна сага.
— Техніка в українських полярників ХХ століття також була з України?
— Усі радянські експедиції у внутрішні райони Антарктиди (туди, де влітку мінус 30 градусів за Цельсієм, а взимку мінус 80) здійснювалися на всюдиходах “Харьковчанка”, які виробляв Харківський тракторний завод. Це гібрид танка з житловим будинком. У них жили місяцями, долаючи тисячі кілометрів. Був навіть випадок хірургічної операції в “Харьковчанке”. Досі збереглося унікальне фото “вільнодумного” плаката — “С нами Бог, парторг и “Харьковчанка!”
Усі перельоти до Антарктиди й в Антарктиді здійснювали літаки Конструкторського бюро Антонова — зокрема, Ан-26 здійснив перший наддалекий переліт “Москва — Мирний”.
Дякуємо, що прочитали цей тексту газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як полковник МВС погрожував патрульним поліцейським (відео)
