Це фото зроблено 22 листопада 1917 року, за два дні після проголошення ІІІ Універсалу Української Центральної Ради. На світлині зібрались учасники Третього військового з’їзду, а по центру на підвищенні у цивільному вбранні — Михайло Грушевський, зліва Симон Петлюра, а по середині між ними — Володимир Винниченко.
“Незадовго до проголошення ІІІ Універсалу в Києві відбувався Всеукраїнський військовий з’їзд. Коли стало відомо про більшовицький заколот у Петрограді (7 листопада), учасники з’їзду сформували полк захисту революції, учасники якого й присутні на фото, — каже Віталій Скальський, кандидат історичних наук, науковий співробітник відділу історії Української революції 1917 — 1921 рр. Інституту історії України НАН України. — Урочистості з нагоди проголошення УНР були призначені на 13.00 на Софійській площі. Тут і зачитали ухвалений Центральною Радою 20 листопада III Універсал усьому народові. Всі військові (у більшості це були офіцери) вишикувались чотирикутником навколо пам’ятника Богданові Хмельницькому. З’їхались сюди і генеральні секретарі та члени Центральної Ради.
Цього дня було оголошено вихідний, аби люди могли прийти й відзначити свято. До слова, в правому кутку фото видно іноземних військових — їхній одяг світліший. Адже на той час у Києві перебували союзні війська — французи, бельгійці, румуни, італійці”.
За словами історика, Софійський собор, який бачимо позаду людей на фото, був своєрідним осередком українства. “Того дня у храмі вдарили у дзвони, і з собору вийшло духовенство з хоругвами — чотири архиєреї на чолі з преосвященним Олексієм Дородніциним, архиєпископом Володимирським та Суздальським, одним з організаторів створення УАПЦ. Цей церковний діяч, до слова, видав перший молитовник українською мовою. Духовенство відправило молебень українською мовою, а по закінченню відбувся військовий парад, — розповідає військовий. — Михайло Грушевський виголошував на заході промову, а сам текст Третього універсалу зачитав Микола Ковалевський, генеральний секретар продовольчих справ. “Оповіщаємо: однині Україна стає Українською Народною Республікою”, — йшлося в документі”.
Третій універсал проголосив Українську Народну Республіку із власним парламентом, урядом, військовими формуваннями, законами та волею до самостійного життя.
“Це був дуже важливий документ, адже в ньому закріплювалась назва Українська Народна Республіка, визначені її кордони, — каже Віталій Скальський. — Наступного року, до речі, в журналі National Geographic вийшла велика стаття про УНР, з детальною картою.
Крім того, Універсал передбачав програму найближчих перетворень: скасування приватної власності на землю, скасування смертної кари, впровадження 8-годинного робочого дня, проголошення свободи совісті, слова, друку, зборів та профспілок і організацію національно-персональної автономії. Текст Універсалу був написаний чотирма мовами — українською, російською, польською та ідиш”.
Фото з нагоди проголошення Третього універсалу не публікувалось у тогочасній пресі.
“Ймовірно, воно дійшло до нас завдяки тому, що більшовики, коли прийшли до влади в 1919 році, збирали хроніки для створення пропагандистського фільму, так і зберегли світлину, — каже історик. — Встановити авторство фото — доволі важко. Але серед української громади Києва камера була тоді лише в родині Михайла Старицького (у столиці тоді жили Людмила Старицька-Черняхівська, Олександр Черняхівський та Вероніка Черняхівська) — можливо, воно зроблене саме на цю фотокамеру”.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію 16-річної дівчини, яка очолювала тисячний повстанський загін
