12 січня з нагоди дня народження Сергія Корольова російська держкорпорація “Роскосмос” опублікувала пост у Twitter, в якому назвала його радянським конструктором. На це одразу відреагував офіційний Twitter України. Там написали про “крадіжку” й нагадали, що Сергій Корольов називав себе українцем. Дискусія набула ще більшого резонансу, коли на публікацію “Роскосмосу” відповів винахідник Ілон Маск, написавши про Корольова: “Він був неймовірним”.
— Сергій Корольов ідентифікував себе українцем. Народився у Житомирі в 1907 році, зростав у Ніжині та Києві, а навчався в Одесі та тому ж таки Києві. До сьогодні збереглася його анкета на вступ до Київського політехнічного інституту, де в графі національності він написав “українець”, — розповідає Ірина Вишневецька, завідувачка відділу експозиційної та виставкової роботи музею академіка С. П. Корольова.
— Як починався професійний шлях Корольова?
— В Одесі, де свого часу жив Корольов, багато молоді захоплювалося авіацією. Там він був членом гуртка, робив проекти планерів, безмоторних літаків, а також працював у ГВРР (Група вивчення реактивного руху). Її учасники жартома називали себе “Група інженерів, які працюють задарма”, бо працювали, фактично, на добровільних засадах. Сучасники пригадують випадки, що коли для паяння потрібне було срібло, то хтось із учасників групи міг навіть принести з дому столові прибори.
— Що його привело в Росію?
— Це не був особистий вибір Корольова. Його донька Наталія згадує у своїй книзі, що Сергій Павлович був змушений поїхати до Москви, коли туди перевели на роботу вітчима з матір’ю. До речі, вся родина Корольова досі мешкає у Росії. Донька Наталія — лікарка, спеціалістка в галузі легеневої хірургії. Один онук займається спортивною хірургією, а інший за фахом інженер. Вони з величезною повагою ставляться до України, вважають її Батьківщиною свого батька й дідуся. Востаннє вони приїздили у Житомир усією великою родиною у 2007 році.
— Як склалася доля Сергія Корольова після переїзду?
— У 1933 році у Москві на базі Групи вивчення ракетного руху сформували Реактивний науково-дослідний інститут, у якому згодом Сергій Павлович став начальником групи ракетних апаратів, — розповідає Ніна Карехіна, завідувачка відділу Меморіальний будинок-музей академіка С. П. Корольова. — У 1938 році все керівництво інституту, зокрема й Корольова, заарештували за звинуваченням у змові проти влади. Йому було пред’явлене несправедливе звинувачення за шкідництво в галузі ракетної техніки.
У в’язниці НКВС Корольова катували, вибивали потрібні свідчення. Важким графином зламали обидві щелепи, погрожували розправою дружині й дочці. Зрештою, під тортурами він визнав, що входив до антирадянської шкідницької організації. Травма щелепи, отримана під час тортур у НКВС, за понад 20 років стала причиною його смерті.
Травма щелепи, отримана під час тортур у НКВС, за понад 20 років стала причиною його смерті.
Перелом неправильно зрісся, а тому рот не відкривався широко, і коли виникла потреба (міністр охорони здоров’я СРСР повідомляв, що в Корольова — саркома прямої кишки. — Авт.), лікарі не змогли поставити йому трубку в трахею — це призвело до наростання серцевої недостатності й подальшої смерті.
І. Вишневецька:
— Корольову дали 10 років ув’язнення із конфіскацією майна. У тюрмах, таборах і шаражках (закритих конструкторських бюро) він провів 6 років. Цікаво, що навіть там він розробляв креслення ракет. У 1944 році його достроково звільнили для роботи на військовий сектор — доручили займатися розробкою двигунів для військових літаків. Та Сергій Павлович усе одно мріяв про космос, а тому таємно від усіх у своїй квартирі, незважаючи на заборони й заперечення, розробляв ракетоносій.
— Через які здобутки Корольов став кумиром для найбагатшої людини в світі?
Н. Карехіна:
— Його здобутки характеризуються прислівником “вперше” — запуск у космос першого штучного супутника, а потім і першого літального апарата з живою істотою на борту. Згодом завдяки йому відбувся перший політ у космос із Юрієм Гагаріним на борту. Також Корольов доклався до того, що космонавт Олексій Леонов став першою людиною, яка вийшла у відкритий космос.
І. Вишневецька:
— Корольов став мріяти про Марс ще в 1927 році й вірив, що перша людина полетить на червону планету в XX столітті. А американський винахідник Ілон Маск нині наче продовжує справу українського конструктора. І, можливо, йому вдасться здійснити мрію Сергія Корольова.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також анонс астрономічних явищ на 2021 рік
