Згадаймо про стратегічну реформу сільського господарства Китаю з гучною назвою "Великий стрибок". І куди привів той стрибок Мао Цзедуна?
Наприкінці 1950-х років у Китаї вершили свої справи ідейні комуністи. Для них головним завданням було "втерти носа" американцям. Тому навесні 1958 року голова Комуністичної партії Китаю (КПК) Мао Цзедун вирішив провести стрімку індустріалізацію і реформування сільського господарства у найкоротші терміни.
Мета – зібрати такі врожаї, щоб імперіалісти аж луснули від заздрощів. Та тоді китайцям здалося, що на перешкоді такого тріумфу стоять... горобці.
Лише за три дні тільки в Пекіні та Шанхаї було знищено 900 тисяч горобців! Загальна кількість жертв "полювання" по всій країні перевищила два мільярди. Трупи горобців викладали у піраміди, висотою понад три метри. І хоча на той час деякі китайські біологи попереджали, що таке варварство може призвести до біди в країні, проте у тому шаленстві їх ніхто не чув.
У війні проти пернатих взяли участь майже все доросле населення і діти, починаючи з п'ятирічного віку. У всіх великих містах люди били в гонги та барабани, розмахували палицями і жердинами з прив'язаними до них ганчірками.
Зоологи встановили, що горобці можуть перебувати в польоті не більш як 15 хвилин, після чого повинні відпочити. "Бійці" змушували їх літати до повної знемоги, після чого птахи падали мертві. Крім того, у корм пташок підсипали отруту. Дорослі чоловіки стріляли по них з рушниць, а хлопці – з рогаток.
Ця акція тривала з весни по осінь 1958 року.
Здавалося, що битва виграна. Того року дійсно вдалося зібрати чимало зерна. Але знищення пташок призвело до порушення екосистеми. Горобці збирали комах і гусінь. А тепер, за відсутності "винищувачів", шкідники поїдали посіви.
Перший неврожай – і три роки голодомору. Наймасовішого за всю історію людської цивілізації. За різними підрахунками, у період з 1959 по 1961 роки померло до 30 мільйонів осіб.
У 1960 році посуха й інші несприятливі погодні умови торкнулися 55 відсотків оброблюваних земель країни. У результаті врожай пшениці 1960 року становив лише 70 відсотків від показників 1958 року.
У той час, як люди гинули від голоду, місцеві партійні чиновники бадьоро рапортували очільникам країни про рекордні врожаї. А якщо Мао Цзедун їхав у провінцію, щоб особисто переконатися в успіхах, то за день до його приїзду туди звозили все зерно з інших регіонов. Газети рясніли фотографіями дітей, які тримали в руках величезні огірки і помідори. Насправді це були макети, виготовлені з пап'є-маше.
Мао Цзедун особливої трагедії у масовій загибелі співвітчизників не побачив. Самокритично визнавши свою помилку, він наказав: "Не треба бити горобців. Гасло тепер таке: знищувати мух, комарів, блощиць і щурів". А горобців довелося терміново завозити з СРСР та Канади...
Олег ЄЖИЖАНСЬКИЙ
