20 квітня 1939 рік. Адольфу Гітлеру – 50. У нацистській Німеччині – справжнє свято. Ювілей Гітлера відзначають у кожному муніципалітеті країни, у вільному місті Данцигу (тепер — Гданськ у Польщі), на території приєднаної до Третього рейху Австрії та анексованої Чехії.
“День народження фюрера став святом для всього німецького народу. Там, де живуть німецькі люди, цей день відзначався з глибокою любов'ю і вдячністю”, – писала тогочасна віденська газета Das interessante Blatt.
Власне 20 квітня 1939 року стало зрозуміло, якого масштабу набув культ фюрера німецької нації. Портрети Гітлера того дня з’явилися на сторінках усіх ілюстрованих видань Третього рейху. Газети навперебій вихваляли вождя.
Видання публікували рідкісні фото, якими ілюстрували складний життєвий шлях фюрера. Ось – молодий Гітлер іде на Першу світову війну. На центральній площі Мюнхена, переповненій людьми під час оголошення мобілізації 2 серпня 1914 року, важко розпізнати обличчя людей, але завдяки багатократному збільшенню вдалося виокремити з натовпу портрет чоловіка із характерними вусами. “Наступного дня він записався добровольцем до Баварського полку і бився у великій війні до самого гіркого кінця так само, як ще 4 з половиною мільйони німців”.
Поруч – фото Адольфа Гітлера в Ландсберзькій тюрмі, де він відбував покарання за участь у “пивному путчі”, невдалій спробі захопити владу нацистами у 1923 році. Під час ув’язнення, яке відбував у комфортних умовах, він приймав відвідувачів і надиктував своєму секретареві політичний маніфест та автобіографію “Mein Kampf” (“Моя боротьба”). З нагоди ювілею фюрера вийшло розкішне видання цієї книжки.
І нарешті — Гітлера вітають його прихильники після призначення на посаду рейсхканцлера 30 січня 1933 року. З цього часу вигуки “Heil Hitler” супроводжували кожну появу фюрера на публіці.
Образ рішучого та водночас турботливого вождя нації тогочасні німецькі пропагандисти формували за допомогою зворушливих фотографій, на яких Адольф Гітлер спілкується з дітьми чи відпочиває на лоні природи у гірській резиденції Бергоф.
Четверо дітлахів у компанії фюрера з’явилися на ювілейній обкладинці австрійського тижневика Wiener Bilder. Підпис до ілюстрації стверджував, що саме вони прийшли першими привітати Гітлера з 50-м днем народження.
Святкування ювілею розпочалося ще напередодні, коли у великих містах з цього приводу відбулися велелюдні мітинги. Того ж дня у Берліні Адольф Гітлер проїхав на чолі кортежу із 50 білих лімузинів по щойно збудованій магістралі (завширки 30 метрів) “Схід-Захід”, яка за його задумом мала стати головною вулицею завойованого світу.
Найпомпезнішим видовищем під час святкування ювілею Гітлера став військовий парад.
Його учасниками були до 50 тисяч німецьких вояків, у небі над Берліном пролетіли 162 військових літаки. Цей парад називають наймасовішим за весь час існування Третього рейху.
“Упродовж чотирьох годин молоді солдати Третього рейху проходили маршем повз свого вождя. Двигуни німецьких військово-повітряних сил гуділи в повітрі і до їхнього гулу приєдналися сотні тисяч людей, які приїхали для участі в цьому унікальному дійстві”, – писала газета Das interessante Blatt.
Увечері перед рейхсканцелярією відбувся традиційний для нацистів факельний похід, за яким Гітлер спостерігав стоячи на балконі.
Були того дня й подарунки. Фюреру, зокрема, дарували предмети мистецтва, антикварну зброю, рідкісні монети та інші цінності.
Найближчий соратник Гітлера — Герман Герінг — вручив йому виготовлену із золота мініатюрну копію Будинку німецького мистецтва, який було збудовано в 1937 році у Мюнхені. Можливо, цей подарунок містив натяк на юнацьке захоплення Гітлера живописом.
Знаменитий автомобільний конструктор Фердинад Порше подарував фюреру зменшену модель автомобіля, а також справжній кабріолет Volkswagen Käfer, який поступив у масове виробництво тільки після закінчення Другої світової війни.
А найзнаковішим подарунком стало надання Гітлерові звання почесного громадянина вільного міста Данцига (Гданська), яке проголосив муніципалітет, що очолював представник нацистської партії Альберт Форстер. До речі, претензії нацистів на це портове місто, більшість мешканців якого були німцями, стали формальним приводом для вторгнення нацистів до Польщі та початку Другої світової війни...
Як сьогодні?
Дотепер у день народження Гітлера у Німеччині відбуваються неонацистські марші на його честь. "Недалеко від нашого дому є містечко Бад-Нендорф, де щороку 20 квітня збираються націонал-соціалісти, – розповідає газеті "Експрес" Лілія Баумгартнер, мешканка містечка Вунсторф. – Але такі зібрання заборонені законодавством, тому їх розганяє поліція (у Німеччині заборонено висловлювати нацистські погляди та використовувати нацистську символіку – за порушення загрожує тюремне ув’язнення, – Авт.). Крім цього, зазвичай неонацистам протистоять місцеві ліберали".
Усе ж більшість німців несхвально відгукуються про ідеї Гітлера, в країні навіть не має пам’ятників фюреру. Дехто вдячний рейхсканцлеру за його врядування до 1939 року.
"Гітлера можна ненавидіти чи любити, приймати чи ні, але не можна не визнати, що він був видатною історичною фігурою, – каже Едуард Штейнер, студент із Ганновера. – Якби він помер до 1939 року, його б згадували як одного з найвеличніших правителів в історії Німеччини, адже саме Гітлер вивів країну з глибокої економічної кризи, в якій та опинилися після Першої світової війни. Проте його подальші хворобливі ідеї стосовно войовничого расизму та антисемітизму, проголошення арійської наднації – усе це перетворило його на злого ворога Німеччини".
Дізнайтеся також, як дружина Карла Бенца зважилась на ризик, щоб прорекламувати його перші авто
