1972 рік став особливою сторінкою у календарі космічних звершень. Після 12 днів місії, 19 грудня 1972 року, Apollo-17 (американський пілотований космічний корабель, на якому була здійснена шоста і остання за програмою Apollo-17 висадка астронавтів на Місяці) щасливо приводнився в Тихому океані, неподалік острова Самоа. Земля оваціями зустрічала своїх зоряних героїв...
Втерти носа “совєтам” допоміг українець
Програму Apollo, що передбачала серію пілотованих космічних польотів, Національне управління аеронавтики і космосу (NASA) уряду США розпочало у 1961 році. Плани були, як на той час, мегаамбітні. Президентові Джону Кеннеді йшлося про те, щоб саме американські астронавти першими підкорили Місяць. Програму було названо на честь Аполлона — давньогрецького бога світла.
Остаточна вартість програми Apollo становила понад 25 мільярдів доларів США, але ці гроші були нічим проти бажання перехопити ініціативу у “совєтів”.
До речі, автор розрахунків оптимальної траєкторії польоту з Землі на Місяць, що була частиною програми Apollo, — Юрій Кондратюк, український учений-винахідник, один із піонерів ракетної техніки і теорії космічних польотів. У часи Сталіна він був засуджений за неправдивим звинуваченням у шкідництві та мусив працювати у секретному тюремному конструкторському бюро інженером-конструктором. За однією з версій, геніальний учений загинув у 1952-му у сталінському концтаборі...
16 липня 1969 року Apollo-11 взяв старт з космічного центру імені Кеннеді і, подолавши за 76 годин 384 тисячі кілометрів, 19 липня увійшов у навколомісячну орбіту. Наступного дня спеціальний модуль Eagle, пілотований астронавтами Нілом Армстронгом і Едвіном Олдріном, відділився від корабля, де залишився астронавт Майкл Коллінз, і через дві години почав спуск на поверхню Місяця.
Модуль її торкнувся у районі Моря Спокою. 20 липня 1969 року, на п’ять годин випереджаючи графік, Армстронг відчинив люк модуля, виголосив знамениту тираду: “Це маленький крок для людини і величезний стрибок для людства” та став першою людиною, яка ступила на поверхню Місяця.
А один з керівників американської космічної програми з дослідження Місяця Джон Губолт згодом написав: “Коли я із завмерлим серцем стежив за стартом ракети, що несла корабель у напрямку Місяця, я думав у цей час про українця Юрія Кондратюка, який 50 років тому розробив ту саму трасу, якою належало летіти нашим астронавтам. Боже мій!”
На зворотному боці Місяця іменем Юрія Кондратюка назвали кратер. А у 2014 році ім’я вченого увіковічили в Галереї міжнародної космічної слави у місті Аламогордо (штат Нью-Мексико, США).
І алергія на... місячний пил
У програмі Apollo загалом було 11 пілотованих місій. Apollo-17 — найбільш амбітна за рівнем поставлених завдань. Неспроста, мабуть, командний модуль місії назвали America, а місячний модуль дістав позивний Challenger (Той, що кидає виклик”).
Challenger здійснив посадку в місячній долині Таурус-Літтров. Тут астронавти Юджин Сернан і Гаррісон Шмітт провели близько 75 годин. Їхній колега Рональд Еванс у цей час перебував у модулі на орбіті Місяця. Астронавти здійснили три виходи з місячного модуля на поверхню Місяця. У них, як і в двох попередніх експедиціях, було авто “Місячний ровер” з окремим каналом зв’язку із Землею. Цей ровер потім залишили на Місяці.
На початку третьої подорожі поверхнею Місяця Шмітт зробив історичне фото Сернана поряд з американським прапором і всюдиходом. До речі, Г. Шмітт став єдиною людиною, яка відчула на собі симптоми алергії на... місячний пил. Звісно, ніхто не йшов на лікарняний: під час перебування на Місяці члени експедиції дослідили топографічні особливості місця посадки в долині Таурус-Літтров. Для геологічних досліджень застосовувалася вибухівка.
Під час місії команда провела близько десятка експериментів, які допомогли точніше встановити періоди формування кратерів на поверхні Місяця. Один із них був незадовго до того, як на Землі вимерли динозаври, — близько 110 мільйонів років тому.
На темному боці Місяця
Уперше американські астронавти пролітали над зворотним боком Місяця на борту Apollo-8 у 1968 році. Цей космічний корабель уперше в історії досліджень космосу доставив людей на орбіту Місяця. Згодом американські астрономи повідомили про виявлення на темному боці Місяця кількох невеликих грабенів — це тектонічна форма порушення залягання гірських порід. Глибина одного з грабенів сягала близько метра.
З огляду на те, що вони, попри такий розмір, збереглися (а також через брак на них великих молодих кратерів), було зроблено висновок: вік грабенів не перевищує 50 мільйонів років. Це свідчить про те, що слабкі тектонічні процеси тривали на Місяці ще в зовсім недавньому геологічному минулому.
Автором розрахунків оптимальної траєкторії польоту з Землі на Місяць був Юрій Кондратюк, український учений-винахідник.
Ця місія не лише змінила погляд на геологію Місяця, а й ознаменувала початок нової ери в дослідженнях космічного простору і в історії людства. Люди вперше покинули навколоземний простір і побачили свою планету здалеку, вперше залишили гравітаційне поле Землі й опинилися в гравітаційному полі її супутника, вперше зазнали впливу сонячної радіації за межами магнітного поля Землі, вперше на власні очі побачили зворотний бік Місяця і схід Землі над місячним горизонтом.
Учасники місії Apollo-8 уперше фотографували поверхню Місяця з близької відстані, вели телетрансляції з поверхні супутника. Найбільш ризикованим маневром експедиції був зворотний старт до Землі. У разі відмови маршового двигуна екіпаж не зміг би повернутися. Однак двигун спрацював бездоганно.
За час місячної програми на поверхні супутника Землі побувало 12 людей. 11 з них були військовими льотчиками і лише Гаррісон Шмітт — науковцем, геологом. Астронавти Apollo-17 здійснили три виходи за межі корабля і проїхали на ровері 35 кілометрів місячною пустелею зі швидкістю 13 кілометрів за годину.
Ця місячна експедиція доправила на Землю майже 110 кг місячного грунту (набагато більше, ніж вдавалося зібрати під час попередніх подорожей). Усього ж під час місій Apollo на Землю привезли 384 кг зразків породи з поверхні супутника Землі (звичайний місячний пил коштує в 35 разів дорожче, ніж діаманти такої самої маси).
Грунт, 17 тисяч фотографій, зроблених астронавтами, а також 15 тисяч знімків з орбітального корабля — основні аргументи, які розвінчали скандальну гіпотезу про те, що вся американська місячна програма була містифікацією.
“Повернемося сюди — зі світлом та надією для всього людства”
19 грудня у запланований час Apollo-17 приводнився в Тихому океані, в точно заданому районі — за 6,5 км від пошуково-рятувального корабля ВМС США “Тікондерога”. Рятувальна операція пройшла чітко та за планом. Через 52 хвилини після приводнення Сернан, Еванс і Шмітт були доставлені гелікоптером на борт авіаносця. Ще через 71 хвилину туди ж було доставлено їхній космічний корабель.
Через три тижні після приземлення, у Центрі польотів імені Джонсона, де зазвичай проходили тренування астронавтів, на дверях корпусу 4 повісили коротке оголошення: “Наступні подорожі скасовуються”. А 1970 року Конгрес США ще більше урізав фінансування NASA. Отже, поверненням Apollo-17 завершилася американська програма пілотованих місячних місій. Хоч спочатку планували двадцять таких польотів.
У 2017 році Юджин Сернан помер, не дочекавшись, коли сповниться його пророцтво. Але через 50 років NASA перегорнуло сторінки космічного календаря, щоб вписати в нього нове звершення.
16 листопада 2022-го NASA успішно запустило місію Artemis 1 (символічною є назва програми, Artemis — це давньогрецька богиня Артеміда, сестра-близнючка Аполлона). Ракета Space Launch System і корабель Orion взяли старт на Місяць. Цей випробувальний політ запрограмований на три тижні, космічний корабель має лише облетіти Місяць та повернутися на Землю. А ось на 2025 рік заплановано політ екіпажу з “квитком” на Місяць. І, до речі, якщо всі попередні люди, які висаджувалися на супутнику Землі, були чоловіками, то у майбутній місії братимуть участь і жінки. Усі манекени у капсулі Orion одягнені у високотехнологічні костюми з вбудованимии дозиметрами. Це дасть змогу точно оцінити вплив радіації на астронавтів і особливо астронавток у безпосередній близькості до Місяця.
Екіпаж, як планується, зведе на супутнику базовий табір, астронавти житимуть там упродовж цілого тижня, а потім повернуться на Землю, щоб почати підготовку до реалізації ще амбітнішої мети — пілотованого польоту на Марс.
Дарія ВИСОЧИНА
