Нині ми вже маємо докази того, що скандинавські моряки-вікінги відвідували Північну Америку ще задовго до “відкриття Індії” експедиціями Колумба.
Та чи можемо говорити те саме і про землі, ближчі до екватора? У середині ХХ століття німецький історик Ганс Ебелінг вважав, що вікінги справді змогли доплисти аж до узбережжя півострова Юкатан.
У своїй книжці він запропонував власне поясненння відомого факту, коли під час прибуття до Мексики конкістадора Ернана Кортеса індіанці вважали його білим богом, котрий, як і обіцяв, повернувся до них зі сходу. На думку вченого, на пів тисячоліття раніше туди з Ісландії могли приплисти герої саги про Ейрбггію — вікінги Гудлейф Гудлаугсон і Бйорн Брейдвікінгакаппі. Згідно з переказами, свого часу вони збилися з курсу і їх занесло океанськими течіями аж до Юкатану, де місцеві мешканці вважали прибульців богами.
Як приклад, Ебелінг наводить зображення білих людей на фресках у Храмі воїнів, що в місті Чичен-Іца (на фото).
