Коваль свого щастя. Про життя серед Карпат — в одній історії

“Хто був у кузні, має випити горілки”, - каже чоловік. І дістає лише одну склянку. Я розумію, що вперше чаркуватиму за давнім гуцульським звичаєм.

За день Богдан Плитка виготовляє дві-три сокири.
За день Богдан Плитка виготовляє дві-три сокири.
Фото Лариси Пецух

Триває спецпроект газети "Експрес" Гуцули ХХІ століття. Раніше ми описували стиль життя сучасних гуцулів — як вони святкують Великдень, звідки черпають оптимізм, на чому заробляють та як облаштовують побут. Сьогодні ж познайомимось із найзатребуванішим майстром легендарної Криворівні!

...“Аякже, є такий майстер! Богдан Плитка, коваль!” — розповідають селяни. І пояснюють, що його хата — наверху, знизу її не видно, але “по стежці зайдете”.

Підійматись по крутому схилу — непросто, і тієї славної стежки — майже не видно. А в якийсь момент вона й зовсім зникає. Заходжу на обійстя, яке трапилось на шляху. “То ви б зараз не туди звернули, до коваля треба направо йти, і ще догори”, — каже господиня. Крокую за вказаним маршрутом. Нарешті чутно характерні звуки з кузні — коваль саме зайнятий роботою.

Пан Богдан зустрічає привітно, охоче розповідає про своє ремесло.

“Зі своїх 46 років уже 18 я ковалюю, — каже чоловік. — Хоча вчитись тої справи почав ще школярем, тоді бігав до сусіда-коваля, який спершу нічого пояснювати не хотів, а тоді таки погодився мене навчити”.

За розмовою майстер від роботи майже не відривається. Працює над виготовленням сокири.

“У мене часто замовляють сокири, — каже коваль. — Одна коштує 350 гривень. За днину дві-три сокири можу зробити. Для цього в кузні треба розпалювати ватру. А як уже ватру розпалив, то треба робити!”

Заготовку сокири майстер декілька разів опускає у вогонь, тоді розплескує молотом, потім гартує у баранячому лої. Зрештою електрозваркою прилаштовує деталі.

“Є ще верстат деревообробний, де ясинову гітину (деревина. — Авт.) обробляю, щоб змайструвати ручку, — провадить майстер. — А головне, коли сокира вже готова, її ще гарячою слід із розмаху зарубати в землю, аби там вистигла, бо інакше буде крихкою”.

Пан Богдан розповідає, що в нього також замовляють долота, “сапіни” — спеціальне знаряддя для спуску колоди з гори (один такий коштує 600 гривень), городні сапки (по 80 гривень), топірці (з якими колядники ходять, 400 гривень коштує один такий), кухонні ножі (робиться за півгодини, вартує 50 гривень).

/storage/2019/05/14/image/md_aH1k_12-avt-1.jpeg

Майстер наносить на виріб клеймо — своєрідний автограф коваля.

На кожній своїй роботі Богдан Плитка залишає клеймо — зірочки (на сокирі — три, на ножі — одну). Так люди знають, який саме майстер їх виготовив.

“А підкови часто у вас замовляють?” — запитую в Богдана. “Йо! (“так” по-гуцульськи. — Авт.). Приводять коня й тут мені залишають, — розповідає коваль. — Підкови роблю за днину, зі сталі, під копито коня, кожне заміряю рулеткою”.

Пояснює, якщо кінь працює у лісі, то зношує їх за два місяці, а як робить на грунті — то й півроку може носити. Загалом чотири підкови обходяться замовникові у тисячу гривень, а за те, щоби ними підкувати коня, ще треба доплатити п’ять сотень. “Буває, що люди ще приносять мені за працю буханку хліба, кавалок ковбаси, горілку, — розповідає пан Богдан. — Тоді разом сидимо собі, розмовляємо про життя”.

На запитання, скільки заробляє, пан Богдан відповідає, що треба добре працювати, аби мати “добрі гроші”.

Але за три дні цілком можна й три тисячі заробити.

На перший погляд здається, що жити високо в горах трохи нудно через брак спілкування. Скажімо, пан Богдан каже, що сходить додолу, до села, лише раз у місяць. Але ні — нудьгувати ковалю ніколи!

“Такого дня нема, аби хтось не прийшов до мене. Он зараз жінка прийде за сапков, яку зломила, — розповідає коваль. — Ще колун зробив (це ніж, яким колять свиню. — Авт.), за ним чоловік прийде”.

Богдан разом із дружиною виховують п’ятьох дітей.

“Старша донька вчиться в 11-му класі, друга — в дев’ятому, третя — в сьомому. Василько наш ходить до першого класу, а молодшій, Уляні, недавно чотири рочки виповнилось”, — розповідає батько.

День у пана Богдана розпочинається о 6-й ранку. Спершу він півдня працює у кузні, а тоді займається власною господаркою. А вона чимала — дві корови, три бики, телиця, семеро овець. На городі вирощують картоплю, буряк, моркву, редьку, цибулю, часник. Один з городів — похилий, через що важко працювати, ноги болять, зізнається коваль.

...“А ходімо, кави вип’ємо, — пропонує господар. — Ви буженицю любите? Зараз посмакуєте, зранку ставив, уже має бути готова”.

Пан Богдан дістає вуджене м’ясо — свіженьке, щойно із вуджарні! Йдемо до хати. Коваль показує на маленьку будівлю з дерева — це “куча” для свині. “А ось ставок, сам викопав, рибу розводжу — білого амура, коропа”, — розповідає, проходячи повз невелике водоймище.

Заходимо до помешкання. У чашках уже парує кава — дружина коваля подбала. Господар же поставив на стіл пляшку. “Хто був у кузні, має випити горілки”, — каже. Тут до хати зайшов сусід — ясень приніс для заготовок, газди допомагають один одному, хто чим може. Коваль дістав лише одну склянку, і я зрозуміла, що вперше чаркуватиму за давнім гуцульським звичаєм.

“П’ю до вас, пані Ларисо”, — каже господар. Я відповідаю: “Пийте здорові”. Так ми пригостились буженицею (смачнішої печені, зізнаюсь, ще не куштувала), закушуючи нею чисту й міцну паленку з Криворівні.

“Нема біди у нас, — наостанок промовляє коваль. — Коби війну припинили, аби хлопці там не гинули...”

Радимо до вашої уваги ще один репортаж з Криворівні — про стиль життя та філософію гуцулів.

Найважливіше

18.07.2019
:
Cтиль життя
Фото УНІАН

Про сцену бою у фільмі, яку знімали в люті морози, акторське самоїдство та шкіряні гаманці.

18.07
Cтиль життя
Фото з фб-сторінки Ірини Федишин

Про фінансові збереження та заощадження зірок українського шоу-бізу.

18.07
Думка
Живи в Україні. Голосуй, як в Америці

Часто в Україні людям доводиться обирати між кандидатом, який обіцяє ідеальне життя, і кандидатом, який обіцяє ідеальне життя.

18.07
Пригоди

Як пояснив на судовому засіданні обвинувачений, “колишня співмешканка не чинила спротиву, а просто лежала в ліжку”.

18.07
показати більше