Попри сотню друзів у соцмережах, десятки знайомих, колег, багато представників сучасного покоління почуваються дуже самотніми, пише газета Експрес. На це скаржаться навіть одружені люди, ті, хто живе з рідними.
Разом з тим за прогнозом соціологів, через два роки у світі буде 331 мільйон одиноких людей. Вчені Гарвардського університету підрахували: через 15 років у США одинаками будуть понад 45% населення, в Японії — 52%. У Великій Британії вже з'явився міністр із самотності й Комісія з боротьби зі самотністю. В Україні офіційні дані свідчать, що 750 тисяч літніх людей — одинокі. Однак ця статистика неповна, оскільки не враховує представників інших вікових категорій.
Тож, як сталося так, що самотність називають однією з найважливіших проблем людства у XXI столітті? Як подолати це відчуття одинокості? Говоримо про це з психологами-практиками.
— У яких країнах Європи сьогодні найбільше самотніх людей? Що каже статистика?
— У Європі — це Швеція, тут таких понад 50% населення, — розповідає Олена Добродняк, президентка Українського інституту системної та сімейної психотерапії. — Також багато одинаків у Латвії (35%), Німеччині (20%).
Самотність як явище почала набирати обертів ще в ХХ столітті, коли кардинально змінилися функції сім'ї. Адже з'явилася можливість забезпечувати себе самостійно, шлюб cтали сприймати по-новому. Тоді й збільшилась кількість тих, хто вирішив бути одинаком.
— Самотність розглядають як соціально-психологічне явище і емоційний стан, — каже Ольга Шабловська, практична психологиня. — Соціальна самотність — це тривале перебування людини наодинці зі собою. Причини можуть бути різні, як і наслідки. Втрата рідних та близьких, яка переростає в самотність, може гнітити та спричиняти депресію. Інший приклад, холостяк, який живе сам, не відвідує родичів, однак йому так комфортно.
І самотність — це нормально, якщо людині так комфортно. Буває навіть, що залишатись наодинці з собою тривалий час —
необхідність.
— Гаразд, а що таке самотність як емоційний стан?
— Вона виникає при дефіциті відчуття безпеки і емоційного контакту. Тоді перебування наодинці становить дискомфорт для людини. Або ж коли навіть у вас є широке коло спілкування, але воно поверхневе і не забарвлене позитивними емоціями, і ви почуваєтесь одиноко.
Ця проблема особливо гостра тепер — швидкий ритм життя і надмірна зайнятість заважає нам будувати справжні довірливі стосунки з людьми.
— Однак здавалось би, що поява соціальних мереж має допомогти людям спілкуватись.
— Таке спілкування не може замінити повноцінний живий зв'язок. Наприклад, у людей, які живуть разом, але щодня поринають у соцмережі, зникають спільні інтереси, адже вони мало спілкуються. Виникає ілюзія стосунків, з'являється відчуття самотності.
— Разом з тим соцмережі — зручний механізм уникати близькості. Пустка заміщається поверхневими лайками, повідомленнями, дописами, — каже психологиня Олена Грибальська. — У своїй практиці дуже часто зустрічаюся з тими, хто вирішив бути одиноким чере пережиті образи. Людина каже собі: краще я не буду навіть підходити до можливого партнера. Але потреба мати справжні близькі стосунки залишається.
— І як бути у такій ситуації?
— Потрібно не боятись ризикнути і завести нові знайомства! Не втікайте від близькості, не підміняйте її псевдостосунками,
дозвольте собі повноцінні почуття.
— А як побороти відчуття самотності тим, у якого є і сім'я, і друзі?
О. Шабловська:
— Відновіть справжній — живий — контакт із людьми, будьте щирі! Знайдіть спільне заняття, хобі. Відчувати емоційний зв'язок значно важливіше, ніж ми думаємо.
— А чи залежить самотність від віку або статі?
— Самотніми бувають як чоловіки, так і жінки, але оскільки жінки часто більш комунікабельні, вони швидше виходять з цього стану.
Щодо віку, то раніше вважалось, що найбільш самотні літні люди. Тепер є тенденція, коли багато молоді у віці від 16 до 24 років стикається з цим відчуттям. Це також пов'язано з захопленням гаджетами та вітуарльним світом.