Адже ймовірний переможець в обох головних категоріях ігрового кіно, на відміну від «Глобуса-2018», наразі не проглядається й близько, - зауважує Укрінформ. - Тоді позиції «Форми води» та «Трьох білбордів на межі Еббінга, Міссурі» виглядали набагато потужнішими за інших, та й картину «Я, Тоня» Крейг Гіллеспі зняв дуже непогано, тож перемога явно слабкішої «Леді Берд» досі сприймається дуже неоднозначно.
Натомість зараз таких фаворитів немає. Так, є комедія «Влада» Адама Маккея із зірковим акторським складом (Крістіан Бейл, Емі Адамс, Сем Роквелл, Стів Каррелл), яка поступилася «Формі води» лише однією номінацією (6 проти 7), проте беззаперечним лідером вона не видається, надто коли згадати, що у неї в суперниках по номінації - дуже міцні «Зелена книга» Пітера Фареллі та «Фаворитка» Йоргоса Лантімоса – остання, до речі, може посперечатися із «Владою» теж вельми представницьким акторським складом. Не варто тут забувати і про «Чорного кланівця» Спайка Лі, який вражає як грамотно прописаною наддраматичною історією, так і вже вкотре за останні роки відмінною акторською роботою Адама Драйвера. Тож кого тут визначать переможцем – велике питання.
Водночас уже другий рік поспіль на «Золотому глобусі» спостерігається якась дивна плутанина із жанрами. Минулого року нас здивували «Пасткою» Джордана Піла – класичний триллер чомусь потрапив у номінанти як комедія або мюзикл. Цьогоріч це набуло ще більших масштабів. Мюзикли за визначенням «Богемна рапсодія» та «Народження зірки» з якогось дива номінуються як драми. І якщо у випадку з історією Фредді Мерк’юрі для цього ще є підстави, то стрічка Бредлі Купера – просто класика мюзиклу, і бачити її поруч із тим же «Чорним кланівцем» чи картиною «Якщо Біл-стріт могла б заговорити» Біллі Дженкінса дуже дивно.
«Дзеркальну» відповідь ми бачимо й у категорії «Найкращий фільм (комедія або мюзикл)»: у вже згаданих «Фаворитці» та «Зеленій книзі» драми відчутно більше, проте маємо те, що маємо.
Присутність серед претендентів «Чорної пантери» Раяна Куглера – взагалі тема окремої розмови. Ідея «Комікс – на «Золотий глобус» нарешті зреалізувалася, але думаю, тут усе обмежиться тільки номінацією. Кіно, як для свого жанру, Куглер зняв непогане й видовищне, але важко уявити його переможцем як найкращу драму. В разі. коли це все ж таки трапиться, то напевно стане найбільшою несподіванкою 76-го «Золотого глобусу». Ну а стосовно ймовірних переможців у головних категоріях, то все ж таки віддам перевагу «Чорному кланівцю» та «Фаворитці».
Із тих, кого ми на «Золотому глобусі» чекали, але не побачили, насамперед варто назвати «Вдів» Стівена Макквіна. Стрічці видали багато авансів, які вона хоча й уповні не виправдала, але на те, щоб принаймні потрапити у номінанти, заслужила. Побачимо, якої думки щодо неї будуть прийдешні BAFTA та «Оскар».
Щодо серіалів, то цьогоріч тут очевидних лідерів виокремити ще важче, аніж у номінаціях ігрового кіно. «Вбивство Джанні Версаче: Американська історія злочинів» поступається двома номінаціями минулорічній «Великій маленькій брехні» і не виглядає набагато цікавішим за своїх суперників у номінації «Найкращий міні-серіал або телефільм», де серйозну конкуренцію йому складуть, зокрема, «Алієніст» та «Гострі предмети». Обидва є екранізаціями літературних творів, й обидва адаптували, якщо не ідеально, то дуже близько до цього. Передусім це стосується «Гострих предметів», над якими, до речі, працював режисер «Великої маленької брехні» Жан-Марк Валле, котрому – і це вже можна констатувати – наразі відмінно вдаються телеадаптації книг: в екранізаціях творів Ліян Моріарті та Гілліан Флінн складно знайти серйозні недоліки.
У категорії «Найкращий драматичний серіал» з-поміж інших вирізняється «Вбиваючи Єву» - екранізація серії шпигунських романів Люка Дженнінгса, а серед комедійних серіалів минулорічному переможцю «Дивовижній місіс Мейзел» доведеться змагатися за свій другий «Золотий глобус» перш за все з дуже непоганою чорною комедією «Баррі».
Ну і вже зараз можна спрогнозувати майже безперечного фаворита наступного, 77-го «Золотого глобуса». «Грі престолів» наостанок видадуть всі можливі номінації та нагороди – сумнівів у цьому практично немає. Записав би у компанію до культового фентезі й ту ж «Велику маленьку брехню», другий сезон якої має вийти наступного року, але її знімає вже не Валле і не за романом, тож чи буде другий сезон хоча б не гіршим за попередній – невідомо.
А тепер час перейти до особистостей. Ігрове кіно, режисерська номінація: четверо з п’яти тут мають приблизно рівні шанси, випадає тільки Бредлі Купер, чий режисерський дебют із «Народженням зірки» хоча й не назовеш невдалим, проте й чимось визначним, а тим більше проривом – також. Непогано знята історія, але суворо за канонами жанру, без жодного кроку праворуч чи ліворуч.
Це ж стосується й акторської роботи Купера у цій стрічці, де він програє і Малеку-Мерк’юрі, який узагалі видав щось неймовірне у «Богемній рапсодії», й іншим трьом у цій категорії. Серед цих трьох на увагу заслуговує чергова талановита роль Віллєма Дефо у картині «Ван Гог: На порозі вічності» та Джона Девіда Вашингтона у «Чорному кланівці», хоча як на мене, Драйвер у своїй ролі другого плану його там переграв.
У головній жіночій номінації (драма) конкуренція теж дуже потужна, а випадає, знову ж таки, представниця з «Народження зірки» - робота Леді Гаги у цьому фільмі непогана, але її не порівняєш ні з Ніколь Кідман у «Часі відплати», ні з Розамунд Пайк у «Приватній війні», ані з іншими двома номінантами – Меліссою Маккарті («Чи зможете ви мене пробачити?») та Гленн Клоуз («Дружина»). Прогнозувати переможницю тут узагалі майже неможливо, але вболіватиму за Ніколь Кідман.
У категорії «Найкращий актор (комедія або мюзикл)» вимальовується супердуель Крістіана Бейла («Влада») та Вігго Мортенсена («Зелена книга»), але є ймовірність того, що вирішать ушанувати заслуги Роберта Редфорда («Старий і рушниця»), який заявив про завершення акторської кар’єри.
Цікава боротьба за нагороду очікується й у жіночому змаганні на кращу актрису у комедії або мюзиклі, де, зокрема, зійдуться Шарліз Терон та Олівія Колман, видали чудові ролі відповідно у картинах «Таллі» та «Фаворитка». Та й роботу Емілі Блант у фільмі «Мері Поппінс повертається» не варто скидати з рахунку.
Не меншу інтригу обіцяє і другий чоловічий план, де фаворитів щонайменше троє: Адам Драйвер («Чорний кланівець») та оскарівські лауреати Магершала Алі («Зелена книга») і Сем Роквелл («Влада»). Щодо другого плану у жінок, то тут «Глобус», напевно, розіграють між собою Рейчел Вайс та Емма Стоун – обидві номіновані за «Фаворитку», - хоча у їхню суперечку може втрутитися і Клер Фой, котра зіграла чи не єдину справді «живу» роль у «Людині на Місяці», яка Дем’єну Шазеллу, будемо відвертими, не дуже вдалася, як і більшості задіяних у ній акторів.
З-поміж претендентів на найкращого сценариста найвищими видаються шанси Альфонсо Куарона за «Рим», який на додачу до режисерського «Золотого глобуса» може додати й сценарний. Найближчий конкурент – ймовірно тріо, яке готувало сценарій «Зеленої книги», включно із режисером Пітером Фареллі.
Александр Деспла знову написав цікаву й атмосферну музику, - цього разу до мультфільму «Острів собак», тож він знову – у головних претендентах на нагороду у відповідній номінації, де йому доведеться позмагатися передусім із Марком Шейманом («Мері Поппінс повертається») та його майже тезкою Марко Белтрамі, який знайшов дуже цікаве й неординарне музичне рішення для дуже специфічного у цьому плані трилера «Тихе місце».
Щодо пісні, то безперечною фавориткою виглядає Леді Гага із композицією «Shallow» у «Народженні зірки».
Серед анімаційних фільмів вирізняються стрічка японська – «Мірай із майбутнього» Мамору Хосоди і стрічка про Японію – «Острів собак» Уеса Андерсона. Обидві – дуже цікаві й оригінальні, зняті суто у стилі цих режисерів. Хочеться, щоб вибір робили саме між ними, оскільки решта три («Суперсімейка 2», «Ральф-руйнівник 2: Інтернетрі» та «Людина-павук: Навколо всесвіту») – типові канонічні блокбастери, які на дарують багато нових вражень, надто коли врахувати те, що дві з них – безпосередні сиквели.
І на завершення розмови про ігрове кіно – найкращий фільм іноземною мовою. Тут ситуація, мабуть найнепередбачуваніша, але все ж таки «Рим» Куарона трохи випереджає за шансами решту.
Тепер щодо акторів у серіалах. У категорії «Найкращий актор драматичного серіалу» Джейсон Бейтман удруге поспіль спробує виграти «Золотий глобус» за роботу в «Озарку». Найперший, хто може скласти йому конкуренцію, - ймовірно Річард Медден в «Охоронці».
Проте значно цікавішим і затятішим обіцяє бути змагання у жіночій драмі, де за «Золотий глобус» боротимуться голлівудська зірка Джулія Робертс («Повернення додому») та Сандра О., яка видала дуже цікаву й непересічну роль у серіалі «Вбиваючи Єву». На додачу у цій номінації також є два «минулорічні обличчя» - Елізабет Мосс («Розповідь служниці» та Катріна Балф («Чужоземка»). Але першу з них номінували швидше за інерцією, бо другий сезон «Розповіді служниці» значно слабший за попередній. З’ясувалося, що без літературної основи – перший сезон повністю охопив події однойменного роману Маргарет Етвуд - подальший розвиток історії став для сценаристів великою проблемою, тож сюжет довелося практично пустити на друге коло із самоповторами, невиправдано затягнутими сценами та напів-, а то й цілком порожніми діалогами ні про що. Відповідно нікуди розвиватися і персонажам, тож Джуд Осборн у другому сезоні – знову майже суцільне повторення вже пройденого. Як, до речі, й Івон Страховські, яка зіграла у цьому серіалі дружину Командора і номінована на «Золотий глобус» як актриса другого плану. Отже, обох навряд чи можна вважати головними претендентками на перемогу у відповідних номінаціях.
Натомість за комедійну чоловічу роль у серіалі боротьба точитиметься, мабуть, найзапекліша. Королі комедійного жанру Саша Барон Коен («Хто є Америка?») і Джим Керрі («Жартую»), а ще Майкл Дуглас («Метод Комінські») та Джон Гловер («Атланта»). Трохи нижчі шанси хіба що у Білла Гейдера з «Баррі», та й то не факт.
У жіночій комедії титул володарки «Золотого глобуса» спробує захистити Рейчел Броснаген («Дивовижна місіс Мейзел»), яка вже виграла його минулоріч. Серед інших її суперницею, теж удруге поспіль, стане Елісон Брі, яку знову номінували за роль у «Блиску».
У категорії «Найкращий актор у міні-серіалі або телефільмі» на нас черкає «англійська» дуель Бенедикта Камбербетча, який відмінно зіграв у «Патріку Мелроузі», та Г’ю Грантом, який не менш талановито попрацював у «Дуже англійському скандалі». У цю сутичку цілком до снаги втрутитися й Даніелю Брюлю, який блискуче проявив себе в «Алієністі».
А у відповідній жіночій номінації очевидною лідеркою здається Емі Адамс, яка на «відмінно» впоралася із роллю журналістки Каміли Прікер у «Гострих предметах». Проте шанси Патрісії Аркетт («Втеча із в’язниці Даннемора») і Лори Дерн («Розповідь») хіба що трохи нижчі.
З-поміж претендентів на кращого актора другого плану у серіалі, міні-серіалі та телефільмі я заклався б на перемогу напрочуд харизматичного Бена Вішоу у «Дуже англійському скандалі». Водночас у відповідній жіночій категорії все не так очевидно: Патрісія Кларксон («Гострі предмети») та ще один голлівудський важковаговик Пенелопа Крус («Вбивство Джанні Версаче: Американська історія злочинів») рівною мірою можуть претендувати тут на перемогу, та й Алекс Борштейн із роллю другого плану у «Дивовижній місіс Мейзел» може стати їм гідною суперницею. Натомість Тенді Ньютон, як і Івон Страховські з числа головних претенденток можна, мабуть, викреслювати, оскільки у другому сезоні «Світу Дикого Заходу» героїня Ньютон виглядає далеко не так яскраво й ефектно, як у сезоні першому, хоча провина самої Тенді тут є мінімальною – у цьому випадку явно недопрацювали сценаристи.
Отже, якщо підсумувати, то певен: у ніч із 6 на 7 січня 2019 року у готелі «Беверлі-Гілтон» у Лос-Анджелесі на нас чекає багато цікавих і непрогнозованих рішень стосовно переможців у більшості номінацій 76 «Золотого глобуса», адже однозначних беззаперечних фаворитів, чию перемогу можна було б передбачити з ймовірністю хоча б відсотків 70-80,практично немає. Тим цікавіше буде дізнатися врешті-решт імена переможців.
Михайло Коронкевич, Київ