Науковці університету Темпла (Філадельфія, США) методом комп'ютерного аналізу дізналися, що успішнішими є люди, які вміють чекати і проявляти терплячість, пише газета Експрес.
Учені проаналізували два тривалі дослідження. Учасниками першого стали діти, яким пропонували взяти один зефір або зачекати, коли дозволять брати два. Згодом виявилось, що малюки, які проявили терплячість, згодом у школі мали вищу успішність.
В іншому дослідженні фахівці вивчили рівень достатку більш як 2,5 тисячі осіб у віці від 25 до 65 років. Так вдалося виявити рису характеру, яка найчастіше трапляється в успішних людей, — терплячість! Йдеться про вміння відкладати скороминуще задоволення заради більшої мети.
Читайте також: Прикордонники заявили, що застосовуватимуть зброю проти тютюнових контрабандистів
— "Зефірний" тест проводився з участю дітей, яким було 4 роки, — каже Ігор Огданський, психолог-практик, спеціаліст із залежної поведінки. — Малюкам, яких залишали самих з ласощами на 15 хвилин, давали три варіанти розвитку подій: або дитина не витримувала і з'їдала солодощі, або дочікувалася екпериментатора з другою порцією, або натискала на дзвінок та викликала дорослого. Таким чином можна було простежити розвиток емоційно-вольової сфери, зокрема самоконтроль, який формується до 3 — 4 років.
Ті діти, які дочекалися двох зефірок, у підлітковму віці були менш схильними до вживання спиртного та наркотиків, мали вищі бали в тестуванні, а в дорослому житті домагалися більших успіхів.
— Терплячість — вроджена риса?
— Така поведінка зумовлена типом нервової системи, який є вродженим, і впливом обставин. Правда, це не означає, що серед холериків не буде успішних людей або ж що серед флегматиків — самі мільйонери. Велике значення має те, як виховували дитину у віці 3 — 4 років.
Читайте також: Газета Експрес розігрує 100 тисяч гривень та подорож Європою
— Про що саме йдеться?
— У цьому віці людина переживає так звану кризу трьох років, яка відбувається під умовним гаслом "Я сам!" — каже Олена Головіна, гештальт-терапевтка. — Важливо у цей час підтримати її прагнення до автономії. Адже пригнічення цього бажання в майбутньому призводить до формування особи, яка може бути найманим працівником, добрим виконавцем, але не лідером.
