Якщо любиш, буде неймовірно смачно! Рецепт успіху українки, яка працює в італійському ресторані високої кухні

Її досвід - неоціненний для кожного, хто любить куховарити.

Фото з архіву Катерини Гринюх
Фото з архіву Катерини Гринюх

Катерині Гринюх — 25. Два роки тому вона дійшла до фіналу відомого кулінарного телешоу Італії. А сьогодні орудує ножами в закладі, відзначеному двома зірками Мішлен! Як воно там, за лаштунками високої кухні?

“Доводиться працювати по 14 — 15 годин на день, — розповідає Катерина. — Прокидаюся, коли надворі ще темно. Повертаюся додому після півночі. Раніше страшенно боліли ноги. Але з часом звикла. Мій шеф-кухар каже: якщо робиш щось із пристрастю, на втому не зважаєш”.

— Коли ти зрозуміла, що любиш кулінарію?

— Ще в дитинстві. Я народилася в селі Магерів, у нашій сім’ї — шестеро дітей. Батьки вчили багато працювати, допомагати в усьому вдома. Я полюбила варити. Почувалася щасливою, коли рідним подобалося куштувати мої страви, — це наче ділитися любов’ю.

— Коли закінчила школу, пішла вчитися на кухаря?

— Ні, на електромеханіка! Але мені зовсім не подобалася ця професія.

— То як ти стала кухаркою?

— Якось подруга запросила до Італії. Там я потрапила до кулінарного шоу. Із понад 23 тисяч претендентів вибрали 20 учасників. І серед них була я! Важкою працею мені, іноземці, вдалося дійти аж до фіналу.

Після проекту я багато подорожувала, проводила майстер-класи. Згодом мені запропонували працювати в  престижному ресторані в центрі Мілана. Уже майже рік я тут.

— Цей ресторан відзначено двома зірками Мішлен. Чим він відрізняється від звичайного закладу харчування?

— Зірками Мішлен ресторани відзначають за вишукану кухню, атмосферу, унікальний стиль та “почерк” шеф-кухаря, що розробляє меню. Тут експериментують із подачею, виглядом продуктів, можуть змінити консистенцію страви до невпізнання — але при цьому зберегти традиційний смак.

/storage/2019/04/17/image/md_Gaad_13-foto1.jpeg

Загалом, у гостя такого закладу має скластися враження, наче він дивиться не на тарілку з їжею, а на витвір мистецтва. А коли куштує страву — відчути вибух смаку!

Майстерність кулінара найвищого рівня — у тому, що він може приготувати і подати звичайну морквину так, щоби за неї хотіли заплатити 50 євро.

— Скільки гостей можете нагодувати?

— Наш ресторан розрахований на 50 гостей. Але він відчинений лише після 19-ї.

В Італії у ресторанах чітко визначено: наприклад, обід від 12.30 до 14.30, вечеря — від 19.30 до 22.00. В інший час двері зачинені.

— Iз чого готуєте свої страви?

— Використовуємо місцеві продукти, які можна придбати на ринку. Здебільшого готуємо качку, голуба, свинину, морську рибу, креветки (які тут називають “морськими тарганами”, бо у морі їх по-о-овно). Є у нас і традиційні паста та ризото.

— А які ціни у вашому закладі?

— Мінімальна вартість замовлення — 200 євро (приблизно 6020 гривень). За вино платять окремо. Середній чек — на суму приблизно 400 євро (12 040 гривень).

— Опиши робочі будні на кухні ресторану...

— Розпочинається день о 8-й ранку і триває до 23 — 24-ї, до останньої поданої страви. За тиждень кухар має лише один вихідний. На кухню заходить у кителі, фартусі й ковпаку. До речі, ресторан не забезпечує працівників ножами чи іншими інструментами. Кожен має власні, з якими йому зручно працювати.

Кухар також повинен сам швидко прибирати за собою. У нас працює 14 кухарів. Середній вік — 25 років.

— Катерино, а що ти найчастіше готуєш?

— Я пробувала себе у випічці, десертах. Тепер більше до вподоби другі страви — риба, м’ясо. Також готую соуси.

Шеф завжди стежить, щоби кухареві було комфортно працювати і подобалося готувати саме ці страви. Адже не секрет: коли готуєш з любов’ю — їжа виходить неймовірно смачною.

Нині одна з моїх улюблених страв — голуб із чорницями. Для її приготування серед спецій і трав використовують кульбабу. Це дуже нагадує мені дитинство і рідний дім — адже в Україні вдосталь чорниць, а кульбаба росте скрізь.

— Що потрібно, аби приготувати ідеально смачну страву?

— Обирайте продукти, що підходять один одному. Наприклад, якщо готуємо курку, варто подавати з нею те, що ця птаха їсть, — крупи, кукурудзу. У страві мають бути різні смаки: щось солоне, щось кисле, щось солодке. Також варто комбінувати продукти різної консистенції — тверді овочі, рідкий соус, м’яке м’ясо.

— Чи доводилося готувати в ресторані щось з української кухні?

— Ні. У нас меню складає шеф-кухар, а він — дуже ревнивий, вірний своїй кухні і своїм смакам. Я мрію одного дня відкрити ресторан, де сама буду шефом. Подаватиму українські страви. Приготую такий борщ, щоб італійці не змогли приховати захвату!

Найважливіше

19.05.2019
:
Дискусії
Фото УНІАН

Кого можуть зобов'язати декларувати доходи? Як це працює за кордоном? Які ризики втілення ідеї в Україні?

19.05
Політика

Ще після першого туру виборів Володимир Зеленський говорив про те, що Адміністрацію Президента треба перенести. Але не все так просто.

19.05
18.05.2019
Cтиль життя

Лідер гурту “Друга ріка” Валерій Харчишин своє 45-річчя відзначить за океаном.

18.05
Cтиль життя

Одного разу я ледь не спалила ліс, утім вогонь вдалося загасити самотужки. Щоправда, залишилась без куртки та кросівок:)

18.05
показати більше