Щодня до лікарень доправляють поранених бійців. Тож медики та волонтери закликають українців активніше здавати кров. Але чи кожен може стати донором? І як підготуватися до цієї важливої процедури?
— Донором крові може бути українець чи українка у віці від 18 до 60 років. А також — іноземець чи особа без громадянства, які мають посвідку на постійне проживання на території нашої країни, — розповідає Софія Телішевська, комунікаційниця громадської організації “Агенти крові”. — Донор повинен важити не менше як 50 кілограмів.
Важливим показником для донації є рівень гемоглобіну. Це один з основних показників загального аналізу крові, бо саме гемоглобін транспортує кисень до всіх тканин та органів. Мінімальний його рівень у жінок має становити 125 г/л, а у чоловіків — 135 г/л.
Зазвичай у донора беруть 450 мілілітрів крові — це стандартний забір. Проте іноді можуть брати і менше — 350 мілілітрів, наприклад, коли у донора мінімально допустима вага або коли донація перша.
— А кому не можна здавати кров?
— Донором не може бути людина, зокрема, з аутоімунними хворобами, шлунково-кишковими, сечостатевими недугами, з цукровим діабетом. Також не можуть здавати кров жінки під час вагітності (і протягом 6 місяців після пологів). Кров не бажано здавати під час менструації — варто почекати п’ять днів від дня її закінчення.
— Татуювання чи пірсинг може стати перешкодою для донації?
— Ні. Але після нанесення нового татуювання перед наступною донацією має минути шість місяців або чотири — якщо результат NAT-тесту на гепатит С виявився негативним. Тим часом після мінімальних оперативних втручань, скажімо, видалення зуба перерва у донорстві становить 14 днів.
— А як підготуватися до здавання крові?
— За 72 години до процедури не слід вживати ліки, що розріджують кров, — аспірин, анальгін та інші. За 48 годин не можна споживати спиртне. Треба добре виспатися, а в день донації — легко поснідати. Рекомендують не курити годину до і після процедури донації. Напередодні здачі не варто вживати смажену, гостру, солону, копчену їжу. Також з раціону варто виключити банани, яйця, молочні продукти і масло.
Обов’язково треба взяти документ, який посвідчує особу. Під час огляду перед донацією потрібно відверто відповідати на запитання лікаря, не приховувати інформації про вживання ліків, алкоголю, наркотичних речовин і перенесені хвороби. Адже забір цільної крові та її заготівля обходяться до 3 тисяч гривень разом з аналізами, плазми — від 3 до 7 тисяч (залежно від системи забору), а тромбоцитів — від 11,5 до 17 тисяч гривень. Тому важливо переконатися в якості крові й не зіпсувати систему забору.
— А як часто можна здавати кров?
— Перерва між донаціями цільної крові становить 60 днів і для чоловіків, і для жінок, а між донаціями плазми чи тромбоцитів — 14 днів. Після п’яти регулярних донацій рекомендують робити перерву щонайменше на три місяці. Якщо ви здали цільну кров, то на донацію плазми або тромбоцитів можна йти через 30 днів.
— Чи правда, що донорство корисне?
— Лікарі-трансфузіологи запевняють, що донорство запобігає розвитку серцево-судинних хвороб, очищає шкіру, поліпшує емоційний стан людини та запускає в організмі активний процес своєрідного омолодження завдяки відновленню крові. Останнє, зокрема, стимулює імунну систему та мінімізує ризик виникнення інфарктів та інсультів. У донорів також менші ризики захворіти на рак легень, прямої кишки, шлунка та гортані.
— Чи українці нині охоче здають кров?
— На жаль, ні. Досі є багато міфів щодо цієї процедури, наприклад, що під час здавання крові можна заразитися якоюсь інфекцією. Наголошую: медперсонал працює в рукавичках, для забору крові використовують тільки одноразові й стерильні засоби, тож зараження неможливе. Є й інші несприятливі обставини. Багато українців виїхали за кордон, близько мільйона осіб залучено до лав Сил оборони. Тому число людей, які колись здавали кров, а тепер не мають такої можливості, збільшується. Слід залучати нових людей, які ще не мають досвіду донорства.
За рекомендаціями ВООЗ, на 1000 населення має припадати 33 регулярні донори. В Україні, за статистикою 2020 року, на 1000 населення відбувалось приблизно 13 донацій крові на рік. Тобто критично мало донорів у нашій країні було ще навіть до повномасштабного вторгнення. Нагадаю, кров украй потрібна військовим шпиталям, пологовим будинкам, хірургічним та онкологічним відділенням, опіковим центрам. Наприклад, для трансплантації органів на одну операцію в середньому потрібно шість донорів еритроцитів, три донори плазми й три — тромбоцитів.
