Клієнтка Приватбанку з Кам’янського, що на Дніпропетровщині, випадково дізналася, що “взяла” 41 499 гривень позики. Жодної згоди на її укладення жінка не надавала. І раптом з її банківського рахунку списали 4151 гривню — щомісячний платіж. Про це шокована кам’янчанка заявила клеркам фінансової установи й вимагала списати борг. Але в банку відмовили: мовляв, угода відбулася з авторизацією і правильним внесенням усіх даних банківської картки. Свою правоту жінка змушена була доводити в суді.
А в суді з’ясувалося: перед тим, як на кам’янчанку було оформлено кредит, до неї зателефонував невідомий, який відрекомендувався співробітником банку й під приводом захисту рахунку виманив конфіденційну інформацію — номер і термін дії картки, а також СVV-код. Після цього з рахунку зникли 104 тисячі гривень. Потерпіла заявила про це і в банк, і в поліцію. Правоохоронці розпочали кримінальне провадження. Під час розслідування встановили, що гроші було знято в Одесі.
Дніпровський районний суд міста Кам’янського позов жінки про списання боргу задовольнив. Аргументував це тим, що банк не надав доказів, що клієнтка своїми діями чи бездіяльністю сприяла втраті або незаконному використанню інформації, яка дала змогу ініціювати платіжні операції за допомогою її карткового рахунку. А позаяк позивачка належним чином повідомила банк про шахрайство з її карткою, то з цього моменту за збитки від здійснення усіх банківських операцій відповідальність несе саме фінансова установа.
“У таких справах є усталена позиція Верховного Суду — банк повинен довести, що клієнт сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції від його імені, — пояснює адвокат Сергій Редько. — Тож, якщо з’ясувалося, що на вас без вашого відома оформлений кредит, не варто панікувати. Насамперед потрібно повідомити банк про несанкціоноване використання ваших даних третьою особою і вимагати провести у зв’язку з цим розслідування та скасувати кредит, оскільки він був оформлений незаконно. Водночас слід написати заяву до поліції, у якій докладно викласти всю інформацію, з вимогою порушити кримінальну справу за фактом незаконного присвоєння та використання персональних даних. Якщо фінансова установа не реагує на звернення, то слід написати заяву до Національного банку України. НБУ може провести перевірку скарги й вжити заходів до банку. А коли вже й це не допоможе, то слід звернутися до суду”.
“Відстежити онлайн-кредит, оформлений шахраями, досить легко, — зауважує фахівець з кібербезпеки Руслан Болгов. — Для цього достатньо з’ясувати, коли було виконано вхід в онлайн-банкінг, які логіни й паролі вводилися, з якого номера й марки телефону відбувалося замовлення і чи міг клієнт фізично бути присутнім у тому місті, звідки проводилося замовлення. До речі, опинитися у подібній ситуації можна навіть просто ввівши на фішинговому (підробленому) сайті конфіденційні дані своєї банківської картки. Тому радив би поставити заборону на оформлення будь-яких кредитів. Це можна зробити через онлайн-банкінг або українське бюро кредитних історій”.
