Міністерка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Ірина Верещук повідомила, що станом на 19 березня в Україні є 562 військовополонених з росії. За її словами, уже запрацювали спеціальні табори для таких осіб. А міністр юстиції Денис Малюська повідомив, що статус і утримання військовополонених регулюються Женевською конвенцією. В Україні ж процедуру поводження з полоненими регулює спільний наказ Мін’юсту та Міноборони.
“Згідно з нормами міжнародного права, держава має забезпечити гуманне поводження з військовополоненими, — розповідає юристка “Української Гельсінської спілки з прав людини” Юлія Коваленко. — Затримання таких осіб можуть проводити військовослужбовці, правоохоронці, тероборона чи звичайні громадяни. Вони повинні передати полоненого військовій адміністрації, до правоохоронних чи органів місцевої влади”.
— Хто проводить допит полоненого?
— Первинний допит військовополоненого проводить особа, яка його затримала. А далі — ті, кому передали полоненого. Під час допиту військовополонений має повідомити своє прізвище, ім’я, по батькові, військове звання, дату народження і особистий номер або за відсутності такого — іншу рівноцінну інформацію. Крім того, треба запитувати дані про його командира, керівництво, місце дислокації ворожих сил, шляхи їх пересування, обсяги військової техніки тощо.
Дані, названі полоненим, можуть мати документальне або предметне підтвердження (військовий квиток, особистий жетон, інші військові чи особисті речі/документи).
— Чи складають протокол допиту?
— Так. Цей документ може бути складеним не у відповідності до всіх вимог, передбачених КПК України. Достатньо, щоб у протоколі містилися дані, які дозволяють ідентифікувати військовополоненого. Також допит може бути знятий на відео.
— Які з особистих речей залишають полоненому?
— Обов’язково забирають зброю, військове спорядження і бойові документи. Предмети особистого користування залишають. Йдеться, зокрема, про засоби індивідуального захисту, гігієни, харчі, які полонений мав зі собою, гроші чи інші цінності. Виняток можливий, якщо вилучення вказаних речей продиктоване необхідністю з питань безпеки.
— Чи дозволено полоненим тримати зв’язок з рідними?
— Взяті в полон військовослужбовці мають право на зв’язок зі своїми сім’ями для повідомлення, що вони в полоні (може бути здійснений з їх особистого телефону). Також їм гарантоване право на листування.
— Женевська конвенція каже, що ворогів слід забезпечувати відповідно до стандартів і норм армії, яка їх полонила. Поясніть, будь ласка, як це відбувається в українських реаліях.
— Передбачені, серед іншого, надання медичної допомоги, евакуація із зони воєнних дій, надання предметів особистої гігієни, білизни, одягу чи взуття за потреби. Харчування полонених має здійснюватися з урахуванням режиму та раціону, передбачених для військових частин України.
Додам, що 19 березня генеральна прокурорка повідомила, що в Україні запрацювали табори для військовополонених рф. Такі табори діятимуть уперше в Україні. А полонених бойовиків, яких раніше затримували правоохоронні органи в рамках кримінальних розслідувань, утримували в місцях позбавлення волі.
— Чи різняться норми утримування полонених жінок та чоловіків?
— Їх розміщують окремо. Серед іншого, жінки потребують забезпечення відповідними засобами особистої гігієни, окремим санітарним обладнанням. Військовополонених можуть залучати до роботи. У випадку жінок це має відбуватися з урахуванням відповідних норм і умов праці — наприклад, їх не повинні залучати до важких робіт.
— До речі, які ще правила щодо праці полонених передбачені?
— Праця військовополонених в Україні регулюється також із урахуванням положень Конституції України та Трудового кодексу України, які допускають примусову працю як виняток, — каже Олександр Чебаненко, директор програми “Право” Українського інституту майбутнього. — А відповідно до Женевської конвенції слід враховувати при цьому працездатність осіб, їхній вік, психічний стан.
— Україна має право карати полонених, щоб вони дотримувались дисципліни, наприклад?
— До військовополонених можуть застосовувати дисциплінарні стягнення. Зокрема, призначати позачергові наряди (тривалістю не більше як дві години на день).
— Як Женевська конвенція диктує процес репатріації (повернення) полонених на батьківщину?
— Ті військовополонені, які не були причетні до військових злочинів, після закінчення війни будуть репатрійовані, — каже Олександр Потильчак, завідувач кафедри джерелознавства та спеціальних історичних дисциплін Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. — Щодо тих, хто такі злочини скоїв, Україна застосує врегульовану Конвенцією процедуру кримінального переслідування та суду. Реальна й передача таких осіб до Гаазького трибуналу.
Ті військовополонені, які не були причетні до військових злочинів, після закінчення війни будуть репатрійовані.
— У багатьох українців виникає питання: хіба російські окупанти заслуговують на гуманне ставлення? Що би ви відповіли?
— Кримінальний кодекс України передбачає покарання за негуманне поводження з військовополоненими — позбавлення волі на строк до трьох років, — зауважує Олександр Чебаненко. — Норми і українського, і міжнародного права щодо військовополонених — гуманні. Можливо, навіть занадто. Але є важливий нюанс. Саме виконання цих норм відносить народи та держави до цивілізованих.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також історію 48-річного льотчика-винищувача, який загинув у повітряному бою, прикриваючи побратимів
