Згідно зі звітом Рахункової палати, рівень готовності фортифікацій протиракетного захисту на енергетичних об’єктах не перевищує 25% запланованого, а укриттів від дронів — 75%. Загалом на фінансування проєкту із будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу протягом 2023 — 2024 років було передбачено 35,9 мільярда гривень, із яких фактично надійшло 29,97 мільярда, а використано лише 18,71 мільярда гривень.
Рахункова палата зафіксувала численні порушення. А саме — брак чітких показників ефективності, неналежний моніторинг, завищення договірних цін і обсягів робіт. Через це більшість укріплень залишилася на етапі будівництва або проєктування. Також виявлено, що частину міжнародної технічної та гуманітарної допомоги не було використано.
— Перевірка стосувалася програми будівництва укриттів енергооб’єктів Агенцією з відновлення, — розповідає Олексій Кучеренко, нардеп, перший заступник голови комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. — Загалом на будівництво витрачено 18 мільярдів гривень. З 44 об’єктів, котрі мали б бути захищені, готові три. Програма повністю провалена.
— Які порушення виявила комісія?
— Більшість фортифікаційних споруд недобудована. А середній рівень готовності захисних споруд — менш ніж три чверті запланованого. Мова про другий рівень захисту. А третій рівень не готовий взагалі. Загалом є три рівні захисту енергооб’єктів. Перший найпростіший та дешевий — це мішки з піском, можуть бути в металевих сітках. Так звані габіони. Вони захищають об’єкт від ударної хвилі. Є також захист, який спеціалісти називають “1+”. Це вже потужніша система разом з інженерними бетонними металевими конструкціями, які можуть краще захистити від дронів. Другий — бетонні конструкції над трансформаторами. Третій — доволі коштовний, котрий потребував величезних капіталовкладень й на жодному об’єкті так і не був встановлений. Ідеться про великі поля, на яких вирито котлован, споруджено бетонні конструкції — туди мала бути перетягнута підстанція, а зверху ще й залито бетоном. З самого початку це зробити було нереально. На цей, третій рівень було витрачено 9 мільярдів гривень, і будівництво заморозили.
— Чи реально ще посилити захист енергооб’єктів?
— Минулого тижня уряд створив координаційний штаб захисту енергетики. Але передовсім має бути зрозуміло, які об’єкти, як і чим захищати. Ми втратили багато часу. Ще влітку 2022 року треба було вводити посаду умовного надзвичайного енергетичного комісара на рівні віцепрем’єра, котрий би цим займався. Претензії є й до інших власників енергооб’єктів, зокрема в Києві, котрі б мали їх укріплювати з власної ініціативи. Прорахунків припустилися як на центральному, так і на місцевому рівнях.
Від ракет цілковито “прикритися” неможливо. Деякі об’єкти можна зберегти, наприклад, інженерним захистом другого рівня. Якщо він побудований ефективно, то може врятувати від дронових атак трансформатори, релейні станції тощо.
