Вже майже місяць тисячі українських водіїв простоюють на кордоні через блокаду польських перевізників. З 1 до 4 грудня і словаки блокували єдиний пункт пропуску для великогабаритного вантажного транспорту — Вишнє Нємецьке — Ужгород.
Через це вже поповзли ціни на скраплений газ на наших АЗС. Ба більше. Перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький повідомив, що деякі імпортні товари можуть не лише подорожчати, але й зникнути з полиць українських магазинів.
— Варто очікувати зростання цін на морожену рибу, екзотичні фрукти, сіль, польські молочні та м’ясні вироби, — каже Олег Пендзин, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу. — Через блокування польського кордону імпорт до України у листопаді скоротився приблизно на 20%. Це може нам коштувати 1% ВВП.
— Які ще товари можуть подорожчати?
● О. Пендзин:
— Спостерігаємо зростання цін на скраплений газ. Його вартість у листопаді підвищилася на 30%. Адже скраплений газ ввозять автомобільним транспортом, на відміну від бензину та солярки, які надходять до нас переважно залізницею. Варто чекати дефіциту імпортних будматеріалів, товарів довгострокового використання, зокрема побутової техніки, а також — побутової хімії.
— Транспортний безвіз був запроваджений ще у червні минулого року. Чому польські та словацькі автоперевізники саме зараз вдалися до блокади кордонів?
— Причина протесту не лише економічна, але й політична, — каже Станіслав Желіховський, кандидат політичних наук, експерт-міжнародник. — За перевізниками, фермерами стоять деякі польські політики. Зокрема, з проросійської партії “Конфедерація свободи та незалежності”.
Польські перевізники у такий спосіб хочуть захистити польський транспортний ринок, закликають поновити систему дозволів для українських фур. А от фермери прагнуть нижчого сільськогосподарського податку й більших субсидій на кукурудзу. Тобто вони вдало використовують ситуацію, цинічно розігруючи українську карту.
Уряд Матеуша Моравецького така ситуація, вочевидь, вдовольняє з огляду на його неквапну реакцію на блокаду. Тож її варто розглядати і в контексті політичної боротьби у Польщі: чинний уряд, який скоро складе повноваження, намагається ускладнити роботу опозиційному уряду на чолі з Дональдом Туском. Але зауважу, що Польща порушує законодавство Євросоюзу, зокрема положення регламенту ЄС про лібералізацію торгівлі з Україною, термін якого нещодавно продовжили до червня 2024 року. За це Єврокомісія може накласти на Варшаву штрафні санкції.
— А як щодо словацької блокади?
— Це наслідок та продовження польської, — вважає Павло Кравчук, експерт аналітичного центру “Європа без бар’єрів”. — Блокуванням займаються дві доволі специфічні організації перевізників. У Польщі це KOPiPT — організація, створена у вересні минулого року людьми, афілійованими з конфедератами, переважно зі східних регіонів Польщі. А у Словаччині це UNAS. Ці дві невеликі організації пов’язані між собою. Великі організації перевізників у Словаччині, як-от CESMAD, а у Польщі — ZMPD, блокаду не підтримують.
● О. Пендзин:
— Європейські політики мають дві рефлексії, які формують їхню позицію з певних питань. Перша — це страх. Минулого року словаки і поляки побоювалися, що Росія може піти війною далі. Україна ж цього не допустила. Цьогоріч у європейців на перший план вийшла жадібність, економічний інтерес. Спершу кордон блокували аграрії, тепер — перевізники.
— А чи не стирчать за цими блокуваннями вуха Кремля?
● С. Желіховський:
— Цілком можливо. Хоча важко довести, що ці страйки фінансуються РФ. За блокадою польського кордону стоїть польський Комітет захисту перевізників і роботодавців у сфері транспорту, його натхненником є власник логістичної компанії Рафал Меклер і партія “Конфедерація свободи та незалежності”. Конфедератам часто закидають співпрацю з Росією. А блокада вигідна Москві, адже негативно впливає не лише на нашу економіку, але й на боротьбу з ворогом.
● О. Пендзин:
— Від цього, безперечно, виграє Росія, котра прагне, щоб Україна опинилася у справжній торговельній блокаді.
