Молоде подружжя з Полтави через чотири роки після весілля взяло в банку кредит на купівлю квартири — 22 300 доларів США. Через сім років шлюб було розірвано, майно — поділене. А згодом уже ексчоловік вирішив, що варто поділити і решту кредиту, сплачену ним за квартиру вже після розірвання шлюбу. І звернувся з позовом до суду. Районний суд вимоги позивача підтримав, ухвалив рішення: ексдружина має повернути чоловікові половину сплачених ним грошей (51 895,83 гривні) за кредитним договором.
Юристи вважають це рішення прецедентним — дотепер таких ухвал ще не було.
— На які нормативні акти спирався суд, ухвалюючи його?
— Суд спирався на презумпцію спільності права власності, що закріплена у Сімейному кодексі, — каже Олександр Остапенко, адвокат. — Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя. Таке ж положення міститься у Цивільному кодексі. А в разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка рівні.
— Чи розмір цих часток залежить від внеску в сімейний бюджет?
— Позаторік, у постанові Великої палати Верховного Суду, зроблено висновок, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини самостійного доходу. Таке ж положення міститься і у Цивільному кодексі України.
У конкретній, описаній вище ситуації, на кредитні кошти було придбано квартиру, що стала об’єктом права спільної власності чоловіка і дружини, а оплату заборгованості за кредитом здійснював лише чоловік. Тому він, як позивач, і просив суд стягнути з відповідачки половину сплачених ним уже після розірвання шлюбу коштів.
Отже, виходячи із судової практики і аналізу норм закону, можна обгрунтовано стверджувати, що майно, придбане у шлюбі за рахунок кредитних коштів, отриманих унаслідок укладення одним з подружжя кредитного договору в інтересах сім’ї, вважається спільним майном подружжя. При цьому частки кожного із подружжя — рівні.
— А якщо в суді було б доведено, що один із членів подружжя не знав про кредит?
— Один з подружжя може не знати про борг іншого, але ця обставина не звільняє від солідарної відповідальності за цим боргом, якщо буде встановлено у суді, що одержані кошти (чи майно) були використані в інтересах сім’ї.
— А чи не передбачив закон для подружніх пар певних гарантій на випадок появи “неочікуваних боргів”?
— Законодавством передбачено укладення шлюбного договору — це можна зробити як до офіційного укладення шлюбу, так і після цього. У договорі застережено початок, зміни або ж припинення майнових прав як під час шлюбу, так і в разі його розірвання, — каже Омелян Бояківський, державний нотаріус. — Зокрема, може бути передбачено пункт про порядок погашення боргів за рахунок спільного чи неспільного
майна.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, навіщо науковці пропонують перегородити море
