У 2022 році наші бджолярі зібрали меду на 30% менше, ніж у попередні роки. Якою буде ситуація цьогоріч? І чи подорожчає корисний солодкий продукт?
“Найбільше пасік за кількістю вуликів та бджолосімей було саме на Півдні та Сході, — розповідає Денис Солдатов, віцепрезидент Спілки пасічників України. — У так званому медовому поясі України (Харківська, Херсонська, Одеська, Миколаївська, Луганська, Донецька та Запорізька області) вироблялася основна частина товарного меду. Для порівняння: на Миколаївщині з вулика пасічники зазвичай мали 120 — 140 кілограмів меду, а на Вінниччині — лише 40 — 50”.
За словами Дениса Солдатова, фахівці наразі не підрахували всі втрати бджолярів через війну. Але, скажімо, лише на Харківщині пошкоджено 26 бджологосподарств. Збитки сягають понад 100 мільйонів гривень. Та ситуація із бджільництвом ще не така критична, як із тваринництвом, кажуть бджолярі. “В одного мого колеги всі вулики розбомбили, але бджоли перезимували надворі й добре почуваються”, — розповідає Денис Солдатов.
Запитую співрозмовника, чи буде Україна цього року з медом. За його прогнозами, наші бджолярі недоберуть 30 — 40% меду через те, що зруйновані пасіки не всім вдається швидко відновити. “Та й, наприклад, соняшнику, який був пріоритетною медоносною культурою для Півдня та Сходу, посіяли менше цього року через те, що поля досі заміновані, бойові дії тривають, — зазначає. — До слова, найбільш популярний у світі саме соняшниковий мед”.
Нині гуртова ціна меду низька. Купують його у виробників по 60 гривень за кілограм, а часом — і по 50 — 53 гривні. Ціна у 2023 році, припускає віцепрезидент Спілки пасічників України, не зросте. Адже купівельна спроможність українців знизилась, а у списку першочергових продуктів харчування меду напевно нема.
Російська агресія вплинула і на експорт меду. “Раніше наша держава входила до п’ятірки лідерів з експорту цього солодкого продукту, — каже співрозмовник. — Через вторгнення імпортери стали перестраховуватися і дедалі частіше закуповують мед у Південній Америці, Азії”. Попри труднощі, цьогоріч Україна вже експортувала 48 тисяч тонн меду. За словами Дениса Солдатова, наш мед цінується у світі, бо надзвичайно смачний.
На жаль, держава досі не розробила механізму, який компенсував би бджолярам втрати через війну. “Але працюють грантові програми, — каже Денис Солдатов. — На Харківщині, яку я особисто курирую, ми реалізовуємо проект “Допомога та відновлення”, розрахований на пасічників Сходу України. Готуємо документи, підраховуємо суми збитків, працюємо над відновленням пасік. Кошти на це частково надає Євросоюз. Також днями на Харківщину плануємо привезти бджіл із Заходу України. Тамтешні пасічники вирішили підтримати колег, які опинилися у скрутному становищі”.