Подолянина Петра Герасимчука (ім’я та прізвище змінено з етичних міркувань) звинуватили у вбивстві знайомої. Майже десять років, сім із яких він провів за ґратами, чоловік домагався справедливості. Нарешті Хмельницький міськрайонний суд виправдав його.
...У 2012 році під час пожежі у будинку знайшли мертву жінку. На її тілі експерти зафіксували ножові рани, а на шиї — сліди задушення. Головним обвинуваченим став 32-літній Петро Герасимчук, з яким напередодні бачили потерпілу. За версією слідства, злочин він скоїв на грунті ревнощів під час хмільного застілля — декілька разів ударив жінку ножем, а потім задушив шнурком, який валявся на підлозі. Щоб приховати сліди, облив горілкою штори і підпалив, украв жіночу сумочку з особистими речами на 147 гривень і втік.
Герасимчука затримали. Свою причетність до вбивства він заперечував. Казав, що той вечір справді провів разом з потерпілою, але вночі покинув будинок, оскільки в гості до неї прийшов незнайомий йому чоловік.
Та правоохоронці особливо не церемонилися із раніше засудженим за крадіжку. Вони, за словами потерпілого, били та катували його і під психологічним тиском змусили взяти на себе провину. В суді чоловік стверджував, що свідчення слідчому та пояснення під час відтворення обставин події давав такі, як вимагали від нього працівники міліції. Власне факт визнання підозрюваним вини став основним аргументом обвинувачення під час розгляду справи.
Зрештою Петра Герасимчука позбавили волі на 14 років. Апеляція не допомогла змінити рішення. Щоб довести свою невинуватість, він подав касаційну скаргу до Верховного Суду, який повернув справу на повторний розгляд.
“Ми довели, що досудове розслідування було неповним, однобічним та упередженим, а докази, надані стороною обвинувачення, — неприпустимими, їх узагалі не повинні були брати до уваги, — каже Наталя Хмелевська, адвокатка. — Зокрема, свідчення підозрюваного не повністю збігалися з висновками експертів, на речах потерпілої не виявили відбитків його пальців. Крім того, вдалося знайти відео з камер спостереження місцевого супермаркету, зняте за декілька годин до арешту. На ньому чоловік цілком здоровий, а на відеозаписі слідчої дії, яку демонстрували в суді, затриманий накульгує на праву ногу, його обличчя — у синцях та подряпинах. Прокурор, який представляв державне обвинувачення, не зміг правдоподібно пояснити цих фактів”.
Хмельницький міськрайонний суд докладно розібрався в усіх обставинах справи і виправдав Петра Герасимчука. Попри те, що справа розсипалася, прокуратура намагалася оскаржити виправдувальний вирок. Але апеляцію програла, а йти до Верховного Суду прокурори вже не наважилися.
Нарешті чоловік позбувся тавра вбивці та влаштувався на роботу. Доки триває війна, він не має наміру відсуджувати у держави компенсацію за несправедливе звинувачення у злочині, якого не скоював, та за роки, проведені за ґратами. Думає це зробити вже після перемоги України.
“Враховуючи, що українські суди дуже рідко ухвалюють виправдувальні вироки, особливо у справах про тяжкі злочини, перемогу в цій справі вважаю кроком до демократичних змін у нашій державі, — резюмує Наталя Хмелевська. — Але, на жаль, ще досить багато безневинних людей в українських тюрмах відбувають покарання за злочини, яких не скоювали. Нашим законодавством не передбачено жодної відповідальності для суддів за ухвалення несправедливих рішень”. Як і для правоохоронців, які, як бачимо, можуть фабрикувати справи.
