З ким такого не було: ви гортаєте стрічку новин у соцмережі, проглядаєте коментарі, аж раптом ваші емоції беруть гору — і ви вступаєте у дискусію. Нерідко такі спонтанні суперечки переростають у жорстокі бої без правил. Психологи вже навіть говорять про канібалізм у мережах, які перетворилися на безмежне поле для немилосердного булінгу і лютого шеймінгу.
— Для багатьох сварки в соцмережах — це можливість самоствердження, — каже професор Вадим Васютинський, психолог, доктор психологічних наук, завідувач лабораторії Інституту соціальної та політичної психології НАПНУ. — Люди не можуть відомстити реальним винуватцям своїх негараздів і виливають праведний гнів на віртуальних ворогів. Раніше, коли кортіло з кимось посваритися, шукали приводу вчепитися до сусіда. Але цього не робитимеш щодня в реальному світі. А ось в інтернеті — залюбки, це ж бо чудова можливість розрядитися, причому, якщо хочеш, анонімно. Зайшов у соцмержу на пів годинки — нагрубіянив, знайшов винного, випустив пару. І при цьому фізично не постраждав. На відміну від опонента. Тому емоційно чутливим особам раджу не вступати у такі суперечки. Бо не зоглянешся, як “зжеруть”.
Бувало, і я пробував відповідати на деякі особливо агресивні випади інтернет-користувачів, але збагнув: це марнування емоцій і часу. До того ж не забуваймо, що в мережах промишляють російські боти, які можуть закидати будь-яку гостру тему. Вони прагнуть лише збурити марну дискусію, конфлікт, щоб українці гризлися між собою.
— Не секрет, що є і “професіональні людожери”, так звані інтернет-тролі. Як не втрапити їм на гачок?
— Слід пам’ятати: троль не зацікавлений у спілкуванні або пошуку правди, — зауважує Ольга Юркова, співзасновниця проєкту StopFake. — Зазвичай його мета — домогтися вашої емоційної реакції, посіяти ворожнечу, поглибити вже наявні конфлікти. Тому головне правило — не годувати тролів: не вступати з ними в дискусію, не відповідати їм емоційно і не намагатися щось довести. Вони не почують ваших аргументів, тому що їхня мета — спровокувати вас на негідну поведінку, а потім звинуватити у ній.
Також не намагайтеся лякати тролів. Якщо хтось з них трапився вам на вашій сторінці чи у вашій групі, попередьте про це інших учасників, поскаржтеся на нього у службу підтримки соцмережі та заблокуйте його за порушення правил поведінки у спільноті.
— А як, власне, розпізнати троля?
— Часто це підозрілий профіль або сторінка у соцмережі без особистих даних: місця проживання, роботи, з картинками замість реальних фото (нерідко згенерованих штучним інтелектом). Варто звернути увагу на привітання з днем народження на сторінці: наскільки вони особисті чи це автоматичні повідомлення і їх залишають лише подібні підозрілі акаунти. Подивіться, про що пише користувач. Тролі зазвичай “зациклені” на певних конфліктних темах або підтримці певних політиків чи рухів. Часто такі акаунти поширюють повідомлення з анонімних або пропагандистських джерел. Інший варіант — у троля порожня сторінка, а “працює” він у групах чи на чужих сторінках. Зазвичай тролі ведуть дискусію в дуже агресивній, зневажливій манері, силкуються зачепити за живе. А ще вони залишають розлогіші коментарі, ніж звичайні користувачі, адже їм платять зокрема й за довжину тексту.
Свою активність тролі найчастіше розгортають у той самий час, бо мають “робочий розклад”. Причому ця активність хвилеподібна — вони можуть багато і активно коментувати якийсь допис, а потім зникають на годину чи декілька, перемикаються на інші дописи. Крім того, тролі досить часто працюють групами. Можуть підтримувати одне одного або навіть сперечатися, створюючи видимість дискусії, в якій перемагає потрібний їм погляд.
Звісно ж, не кожен співрозмовник є тролем. Це може бути просто людина з іншою думкою. Але якщо вона не виказує жодного бажання зрозуміти вашу точку зору, не відповідає на ваші запитання чи аргументи, а лише маніпулює, звинувачує, висміює — дуже ймовірно, що це троль.
