Кабмін затвердив умови приватизації Одеського припортового заводу (ОПЗ). На торги виставлять 99,57% акцій підприємства, стартова вартість яких — 4,49 мільярда гривень.
Покупець має взяти на себе значні зобов’язання. Зокрема, зберегти основні види діяльності ОПЗ й інвестувати в технічне переоснащення та модернізацію виробництва не менш ніж 500 мільйонів гривень. Також належить погасити всі борги заводу із заробітної плати та перед бюджетом протягом 12 місяців від дати переходу права власності.
ОПЗ — один із найбільших хімічних комплексів України. До початку повномасштабної війни він виробляв аміак і карбамід, експортував добрива у понад 30 країн. З 2022 року основне виробництво зупинено. Завод працює лише частково, забезпечуючи киснем і азотом критичні потреби, та виконує функції портового хабу. То наскільки виправдана приватизація цього стратегічного підприємства?
— З одного боку, будь-яка велика приватизація під час війни не є доцільною, — вважає Ілля Несходовський, керівник аналітичного напряму мережі захисту національних інтересів АНТС. — Адже це істотно скорочує кількість потенційних покупців та зменшує ціну об’єкта. Водночас маємо розуміти, що ми потребуємо додаткових надходжень до бюджету. А приватизація — один із способів їх забезпечити. Якщо б інвесторові вдалося погасити борги заводу, створити нові робочі місця та запустити підприємство, це було б позитивом для України. Не варто триматися за об’єкт, котрий є збитковим і потребує постійних вливань із держскарбниці.
— На жаль, ОПЗ вже декілька років перебуває в занепаді, інфраструктуру заводу хіба що частково використовують у рамках зернового коридору, — додає Борис Кушнірук, економіст, голова експертно-аналітичної ради Українського аналітичного центру. — Тому навіть не знаю, кому може бути цікаво його придбати. Ще й якщо зважити на постійні обстріли росіян.
Колись ОПЗ вважали справжнім діамантом української промисловості, нині він є проблемою для нашої економіки. Найбільш цінний актив підприємства — аміакопровід, який сполучає ОПЗ з російським “ТольяттіАзотом”. Якщо він не працюватиме, то завод не становитиме інтересу для інвестора. Тому потенційний покупець може бути зацікавлений в тому, щоб поновити співпрацю з РФ. А цього не можна допустити за жодних обставин.
— Чи можуть ОПЗ викупити росіяни через якісь західні фірми-прокладки?
● І. Несходовський:
— Діє пряма заборона на приватизацію українських підприємств російським бізнесом. Тому власників ретельно перевірятимуть.
