Програма триватиме шість місяців — з червня по листопад 2024 року — і розрахована максимум на 430 осіб. Передбачається, що 400 українців отримають безплатні автобусні квитки додому, а решті нададуть індивідуальну допомогу для повернення, уточнює чеське Міністерство внутрішніх справ. Мова про тих, хто потрапив до країни у зв’язку з повномасштабною війною. Відомо, що статус тимчасового захисту в Чехії отримали 350 тисяч громадян України, третина з них (118 тисяч) уже знайшла роботу.
Матеріально стимулювати українців повертатися додому планують й інші держави. Так, Швейцарія обіцяє виплачувати нашим біженцям від однієї до чотирьох тисяч євро одноразової допомоги, а Норвегія — 1500 євро плюс компенсацію за квитки. Наскільки дієвим буде такий механізм?
— Автобусний квиток вартістю максимум 200 євро — це навіть менше, ніж одна місячна виплата за кордоном, — каже Володимир Вахітов, директор Інституту поведінкових досліджень. — Скидається на те, що Чехія хоче випхати 400 найбідніших українців, які навіть на квиток грошей не мають. А вся програма вартує менше як 100 тисяч євро. Зауважте, йдеться про одну з найбагатших країн пострадянського блоку.
— Якими би мали бути суми виплат за повернення в Україну?
● В. Вахітов:
— Скажімо, на тисячу доларів сім’я з трьох людей у Києві може жити два-три місяці. Це коли є власне житло. Якщо ж його немає, то тисяча доларів — дуже мало. І де працювати тим, хто повертається? Якщо мова йде про людей зі сходу країни, то більшість з них працювали на підприємствах металургії, енергетичного комплексу, видобування. Але таких вакансій нині небагато. Тому навіть чотири тисячі доларів для них — мало. А от якби пропонували суму, за яку можна було би купити невеликий будиночок у якомусь селі, то, можливо, дехто би й повернувся в Україну.
— Ідеальна формула мала б бути такою: річна допомога й плюс ще 15% від неї, — додає Іван Ус, головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень. — Але такі виплати можуть перерости у “бізнес”. Коли людина отримує кошти, скажімо, в Чехії, повертається до України, а через деякий час знову їде в якусь з країн Європи. Щоб цього не було, має бути заборона на повернення до Європи у статусі шукача притулку.
— Iнші європейські держави теж розробляють механізми повернення українців додому.
● В. Вахітов:
— Так. Але Європі невигідно повертати тих, хто може там працювати й створювати національний продукт. Натомість будь-яка країна хотіла б здихатися пенсіонерів, хворих чи тих, хто живе винятково на соціальну допомогу. Якщо Європа повертатиме такі категорії додому, то виникне питання їх підтримки в Україні.
— Мабуть, розмір соціальної допомоги впливає на рішення наших співвітчизників — залишитися у певній країні чи ні?
● В. Вахітов:
— Після повномасштабного вторгнення у сусідній Польщі було до трьох мільйонів українських біженців, а в Німеччині — менше як мільйон. На сьогодні у Польщі їх залишилося 800 — 900 тисяч, тоді як в Німеччині вже понад мільйон. Це означає, що туди переїхало декілька сотень тисяч наших співвітчизників. Бо в Німеччині кращий соцпакет.
