Іран хоче вийти з Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ). За словами речника МЗС країни Есмаїла Багаї, парламент вже готує відповідний закон. Нагадаємо, що ДНЯЗ був відкритий для підписання 1 липня 1968 року. На сьогодні до нього приєдналися понад 190 держав, зокрема й Україна.
— Серед підписантів договору є країни, які мають ядерну зброю, зокрема, це Китай, Франція, Росія, США та Велика Британія, — зауважує Олег Жданов, полковник запасу ЗСУ. — Індія, Ізраїль та Пакистан не приєдналися до ДНЯЗ, а Північна Корея вийшла з договору у 2003 році.
— Сьогодні ми спостерігаємо за повним знеціненням цього договору. А відтак можна констатувати, що ДНЯЗ помирає, — розповідає Юрій Костенко, ексміністр охорони довкілля та ядерної безпеки, керівник української делегації на переговорах з Росією з проблем ядерного роззброєння. — Свого часу цей договір від банкрутства врятувала Україна. В 1991 році Київ ухвалив рішення рухатися до без’ядерного статусу. В 1995-му закінчувався термін дії ДНЯЗ. На той час близько 20 держав займалися розробкою власної ядерної зброї. Відтак того ж року в Римі пройшла конференція щодо продовження дії договору. Вона відбулася саме завдяки Україні, нашому руху до без’ядерного статусу. 11 травня 1995-го понад 170 країн погодилися продовжити дію ДНЯЗ на невизначений термін без будь-яких додаткових умов. Відтоді почалося гальмування військових програм, зокрема скорочувалися ядерні програми. Але після російського повномасштабного вторгнення, коли Путін почав погрожувати нам тактичною ядерною зброєю, ставлення до цього договору змінилося. Саме кремлівський диктатор повністю нівелював ДНЯЗ, відповідно — інші країни почали процес ядеризації. Москва фактично відкрила ядерну “скриньку Пандори”.
— Які наслідки це може мати?
● Ю. Костенко:
— Тепер вже декілька десятків країн таємно почали розробляти власні військові ядерні програми чи обговорюють це питання на політичному рівні. Хоча, попри існування ДНЯЗ, низка держав стали ядерними. Мова про Північну Корею, Ізраїль, Пакистан, Індію. Тобто й раніше цей договір був, як кажуть, напівживим. А російська агресія проти України повністю його поховала й оживити ДНЯЗ вже буде неможливо. До тих пір, доки світ не напрацює принципово інші методи безпеки, доти ядерна зброя поширюватиметься. Ба більше. Вона модернізуватиметься, ставатиме значно руйнівнішою. Наприклад, Китай за останній рік свій ядерний арсенал збільшив на 100 боєголовок. Те саме робить Північна Корея. Фактично почалася нова гонка ядерних озброєнь.
● О. Жданов:
— За даними Стокгольмського міжнародного інституту дослідження проблем миру (SIPRI), у 2023 році світові витрати на ядерну зброю збільшились на 10,7 мільярда доларів. Дев’ять ядерних держав (США, Росія, Велика Британія, Франція, Китай, Індія, Пакистан, КНДР та Ізраїль) продовжували модернізувати свої арсенали, вклавши в них загалом 91,4 мільярда доларів.
Країни НАТО збільшують спільні витрати на захищеність споруд, де зберігається ядерна зброя, на підготовку літаків, які здатні нести таку зброю. США активно шукають заміну для міжконтинентальної балістичної ракети Minuteman. РФ намагається збільшити кількість носіїв ядерної зброї, зокрема з використанням можливостей Іскандер-К. Загалом все більше держав розуміють, що ядерна зброя — це їхня безпека. Думаю, якби вона в нас була, то Москва б не наважилася на вторгнення.
Ядерна зброя залишатиметься фактором стримування до того часу, поки якась з країн її не застосує. Хоч всі прекрасно розуміють, що ядерна війна закінчиться кінцем цивілізації.
