Дрони проти танків: як сучасні технології змінили стратегію і тактику війни

Експерти кажуть, що у майбутньому на полі бою перемагатиме той, хто адаптуватиметься до технологічних умов швидше, ніж противник.

Фото 53 OМБр ім. князя Володимира Мономаха
Фото 53 OМБр ім. князя Володимира Мономаха

Колишній головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний у виступі на Форумі оборонних технологій Україна — Велика Британія заявив, що російсько-українське протистояння абсолютно змінило характер війни. Очевидно, що тепер перемога на полі бою цілковито залежить від можливостей випереджати противника в технологічному розвитку й швидкості впровадження інновацій.

“Певно, у майбутній війні перемагатиме той, хто адаптуватиметься до технологічних умов поля бою швидше, ніж противник. Та сторона, яка першою системно і якісно здійснить перехід на інший військово-технологічний рівень, отримає безумовну стратегічну перевагу і нав’яже свою волю іншій стороні”, — зазначив Валерій Залужний. Він наголосив, що завдяки безпілотним системам і цифровим технологіям традиційні види озброєнь, які десятиліттями визначали характер війни, відходять у минуле. 

— Справді, ми нині можемо спостерігати за тим, як FPV-дрон середньою вартістю 500 доларів знищує танк вартістю 3 мільйони доларів, — каже Олександр Коваленко, військово-політичний оглядач групи “Інформаційний спротив”. — Це дешевше, ніж використовувати ПТРК Javelin, NLAW, “Стугна”. Навіть якщо треба задіяти 10 — 15 дронів для знищення тієї чи іншої броньованої техніки, за собівартістю таке використання набагато вигідніше. У тебе може бути тисяча танків, але якщо у противника є п’ять тисяч БпЛА, то ти залишишся ні з чим. 

— А невеликий безпілотний катер довжиною 20 метрів може мати більшу спроможність, ніж ракетний крейсер 80-х років минулого століття, — додає Андрій Риженко, ексзаступник начальника штабу ВМС України, експерт Центру оборонних стратегій. — Це стосується і артилерійських систем. Нині функції мінометів чи артилерії невеликого калібру виконують дрони. Вони ж активно проводять розвідку. Звісно, ми не випередимо росіян за кількістю солдатів і традиційної зброї. Тому маємо робити акцент на технологічні рішення. 

— Російсько-українська війна радикально змінила, переламала характер ведення бойових дій, — каже Павло Лакійчук, керівник військових програм Центру глобалістики “Стратегія ХХI”. — Причому неймовірно швидко. Згадаймо, що у перші місяці повномасштабного вторгнення на бригаду було кілька дронів для проведення розвідки. Тепер же на фронті є ударні дрони, які довели свою виняткову ефективність в умовах дефіциту артилерійських боєприпасів. А ще — розвідувальні, зенітні, наземні безпілотні системи, морські дрони... Досвід російсько-української війни змусить багато країн змінити структуру своїх збройних сил. Наприклад, Туреччина вже вирішила будувати не авіаносець, а дрононосець. 

Це перша війна, котра ведеться, грубо кажучи, в онлайн-форматі. Коли командир середньої й навіть молодшої ланки бачить перед собою поле бою в режимі реального часу. Такого досі не було. Причому у питанні дронів ми не залежимо від партнерів. І ми одна з небагатьох країн, котра має досвід виготовлення та експлуатації БпЛА в бойових умовах. Наші безпілотники летять за тисячу кілометрів, уражаючи об’єкти ВПК, НПЗ на території Росії. Це все впливає на можливість противника вести бойові дії. 

— А як же тоді традиційні види озброєння — танки, артилерія, БМП? 

● О. Коваленко: 

— Звісно, від їх застосування ніхто не відмовиться. Вони й далі будуть потрібні. Але на сьогодні безпілотники — це засіб ураження, якому важко протидіяти. Використання різних бойових частин для дронів буде такою ж нормою, як і для ракетної зброї чи артилерійської. 

— Чи справді з появою сучасних дронів ефективність дорогих ракет і високоточних снарядів впала чи не до нуля? 

● О. Коваленко: 

— Це не зовсім так. Адже FPV-дрон чи ударний безпілотник не може уразити, наприклад, НПЗ так, як це могла б зробити ракета з бойовою частиною 450 — 500 кілограмів. Кримський міст може зруйнувати лише ракетна зброя з бетонобійною бойовою частиною проникаючого типу, а не дрон. 

— А наскільки важливий розвиток засобів РЕБ? 

● О. Коваленко: 

— У певний період системи РЕБ були важливим елементом протидії дронам. Але безпілотники на оптиковолокні неможливо придушити за допомогою засобів радіоелектронної боротьби, вони на сьогодні ефективні хіба що проти FPV-дронів чи “шахедів”, КАБів. Хоч і розвиток систем РЕБ прискорився, поліпшилися їх характеристики та можливості. 

— Чи можуть сучасні військові технології допомогти нам перемогти Росію? 

● О. Коваленко: 

— Загалом російсько-українська війна — це війна технологій. Хто не адаптується до нових викликів та швидше виснажиться, той і програє. Ми бачимо, що за деякими параметрами Росія виснажується швидше, ніж Україна. Це дає надію, що ми переможемо, якщо війна триватиме й далі. І якщо західні партнери допомагатимуть нам зброєю.  

Автор: Богдан Куфрик
Подробиці
Фото: facebook.com/oleksiy.chernyshov

Урядовець став шостим підозрюваним у справі про масштабну корупційну оборудку у будівельній сфері за участю топпосадовців держави.

23.06
Подробиці
Фото поліції Хмельницької області.

Першим на ганебний вчинок чоловіка звернув увагу 17-річний хлопець.

23.06
Подробиці
Фото ОП.

Злочин мав здійснити польський військовий пенсіонер, завербований десятки років тому.

23.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

У США заявили, що Дональд Трамп розчарований атакою РФ на українську столицю.

23.06
Подробиці
Поліція затримала юнаків, які зняли і розтрощили український прапор (відео)

Слідчі відкрили кримінальне провадження за фактом наруги над державними символами. Санкція статті передбачає мінімум 17 тисяч гривень штрафу.

23.06
Подробиці
Фото: telegram.org

Леви напали на директора сафарі-парку "Тайган" Олега Зубкова у Криму. Його госпіталізували з травмами трахеї, він у важкому стані.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Після шестирічної паузи культова українська телепрограма "Караоке на Майдані" знову повертається. У Києві на території ВДНГ відбулися зйомки нового випуску шоу, але вона заплановані також у Дніпрі та Львові.

23.06
Подробиці
Кая Каллас, архівне фото, x.com/kajakallas

Рада закордонних справ Євросоюзу обговорила питання України після чергової ночі потужних російських атак. Зустріч відбувається під час візиту Володимира Зеленського до Великої Британії.

23.06
Подробиці
Скриншот з відео

Окупанти використовують заміновані FPV-дрони, які лишають просто на шляху наших військових.

23.06
Люди і проблеми
Фото unsplash.com

У рамках експериментального проєкту Державної служби зай­нятості вже 300 представниць прекрасної статі розпочали відповідне навчання.

23.06
Подробиці
Фото: facebook.com/taras.topolya

У ніч на 23 червня Росія завдала масованого удару по Києву. Внаслідок атаки є багато загиблих та постраждалих, чималі руйнування.

23.06
Подробиці
Фото: ДСНС

Російська атака у ніч на 23 червня: під ударом опинився Київ та область. Окупанти запускали БпЛА та балістику.

23.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Кремль хоче вийти з цієї війни, але вийти красиво.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

У МЗС нагадали, що Іран є співучасником агресії проти України - передаючи Росії дрони та технології.

22.06
Подробиці
Фото: т-к Зеленський офіційний

У вечірньому звернення Президент України застеріг європейських партнерів.

22.06
Подробиці
Фото: АрміяІнформ

Вже створено спеціальну комісію, яка з'ясує деталі трагедії.

22.06
Подробиці
Фото: з відкритих джерел

Глава МЗС Ірану заявив, що завтра вранці зустрінеться з Путіним.

22.06
Подробиці
Фото: РосЗМІ

Вогонь від підірваних цистерн сягав десятки метрів заввишки.

22.06
Подробиці
Фото з Вікіпедії.

Конфлікт виник на тлі заміни підрозділів. Його наслідок - мінус 4 окупанти.

22.06
Подробиці
фото: instagram.com/artemy_yehorov.

Зірка кіно та серіалів заявив, що "на високих рівнях усе зроблено", щоб війна тривала.

22.06
Подробиці
Фото зі сторінки Олександра Сирського у Фейсбук.

Тактика глухої оборони не приносить нічого і зрештою призводить до втрат людей і території, заявив Головком ЗСУ.

22.06
Здоров'я
Фото freepik.com

За даними Центру громадського здоров'я, з початку року на кір в Україні занедужали понад 700 людей.

22.06
Cтиль життя
Фото з архіву Петра Грушка

Днями 64-літній Петро Грушко завершив більш як дворічну подорож Тернопільщиною, зафіксувавши на світлинах усі 1052 населені пункти області! Що ж його мотивує невтомно крутити педалі велосипеда?

22.06
показати більше