Президент США Дональд Трамп запровадив додаткові мита для десятків країн. Для нашої країни діятиме загальне мито 10%. І це далеко не найгірший варіант. Скажімо, тариф для Євросоюзу — 20%, для Японії — 24%, для Молдови — 31%, для Китаю — 54%.
Міністерка економіки Юлія Свириденко зауважила: “Складно, але не критично”. За її словами, мито США вдарить в основному по малих виробниках.
Водночас очільник фінансового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев переконаний, що “введення 10% мита за дефіциту нашої зовнішньої торгівлі з США у 2,6 мільярда доларів — це економічний цинізм вищого гатунку”.
— Минулого року Україна експортувала до США товарів на 874 мільйони доларів, переважно — продукцію металургії та сільського господарства, — каже Олександр Хмелевський, кандидат економічних наук. — Зокрема, чавуну — на 363 мільйони доларів, металевих труб — на 112 мільйонів, олії, соків — на 30 мільйонів, меду — на 20 мільйонів. Тому загалом нові мита не завдадуть значної шкоди українській економіці. Проте в деяких підприємств, зокрема металургійних, які орієнтовані на продаж продукції у Штати, можуть виникнути серйозні проблеми.
— Деякі країни, як-от Китай, у відповідь запроваджують мита на американські товари. Чи може до такого кроку вдатися й Україна?
— Наша країна стягує з деяких американських товарів мита. Так, 10% мита встановлено на автомобілі зі США. Їх Україна імпортувала минулого року на 820 мільйонів доларів. Водночас з американської нафти та вугілля мит не стягують. Нафти зі США у 2024 році до нас надійшло на 410 мільйонів доларів, а вугілля — на 100 мільйонів.
Запровадивши додаткові мита, Україна наразиться на гнів Дональда Трампа. Очевидно, що це призведе до зупинки американської допомоги та передачі розвідданих. Тому нам краще не вживати дзеркальних заходів.
— На мою думку, для України відкривається вікно можливостей, — каже Ярослав Железняк, перший заступник голови податкового комітету Верховної Ради України. — От дивіться. Китай у відповідь запровадив мита проти США, відповідно американські товари виходитимуть з китайського ринку. Ми б могли їх частково замістити. Це стосується і ринку Індії. Якщо дзеркально діятиме Європа, то й тамтешній ринок певною мірою “звільниться” від товарів зі США. Тобто ми маємо шанс зайти на ті ринки, продавати й заробляти.
— Не певен, що ми можемо замістити ту продукцію, котра надходить зі США до Китаю. Зокрема, через складнощі логістики, пов’язані з війною, — додає Данило Монін, експерт Українського інституту майбутнього. — Але деякі ніші в Китаї для нас, безперечно, відкриються. Українському бізнeсу треба адаптуватися до нових реалій.
— А чому Білий дім не запровадив мита щодо Росії?
● О. Хмелевський:
— Міністр фінансів Скотт Бессент заявив, що через санкції США з Росією не торгують. Але це виявилося неправдою: у 2024 році РФ експортувала до Штатів товарів на 3 мільярди доларів. Йдеться про міндобрива, уран, паладій. Мабуть, Трамп вирішив не запроваджувати додаткові мита через переговори щодо війни в Україні. Або ж сподівається з часом реалізовувати якісь спільні бізнес-проєкти з Москвою.
— Які загалом загрози несе для нас глобальна торговельна війна?
● О. Хмелевський:
— Україна купує товари в ЄС, Китаї та інших країнах, проти яких США запровадили досить високі мита. Це може призвести до зростання цін на продукцію, яку імпортують до нашої країни. Через торговельну війну ЄС доведеться виділяти додаткові кошти на підтримку своїх виробників, а отже, доходи бюджетів країн Євросоюзу скоротяться. Це своєю чергою може призвести до зменшення як фінансової, так і військової допомоги нашій країні.
● Д. Монін:
— Основну фінансову допомогу від ЄС нам надають у межах програми Ukraine Facility. Її вже затверджено, і навряд чи тут будуть зміни. Нагадаю, програма розрахована до 2027 року й передбачає спрямування 50 мільярдів євро на фінансування нашого державного бюджету та стимулювання інвестицій. Нещодавно в Україну надійшов перший транш (3,5 мільярда євро) у межах цієї програми.
