Уміння проявляти ініціативу, ухвалювати рішення, діяти самостійно — те, що потрібно дорослій людині, аби досягати успіху. Та, на жаль, батьки дуже часто перешкоджають формуванню цих рис у дітях. Як уникнути помилок?
“Почуття самостійності у дітей формується переважно у віці 3 — 6 років, — пояснює травмотерапевтка Ольга Колеснікова-Чмель, сімейна та дитяча психологиня. — І тут важливо не припускатись дуже поширених нині помилок у вихованні”.
— Яких саме?
— Убивають бажання діяти самостійно фрази дорослих на кшталт “Тобі не вдасться”, “Ти зараз зіпсуєш усе”, “Ти задовго це робиш, давай допоможу”, “Ти такий неуважний” тощо.
— А як бути, коли дитина справді чинить неправильно, помиляється? Адже просто змовчати — теж не варіант.
— Звісно, самостійно дитина буде одягатись довше, ніж із батьківською допомогою. Та варто потерпіти і дати їй сформувати думку, що вона може сама обслуговувати себе. Тоді в неї формуватиметься адекватна самооцінка. І навіть якщо дитина щось робить не так, батьки мають підтримувати її самостійність! Можна підбадьорювати: “Ти молодець. Дивись, тобі майже все вдалося! Але спробуймо поміняти черевички місцями, щоб тобі було зручніше ходити”. Тоді дитина братиме на себе ініціативу, розвиватиме компетентність.
Якщо маля розлило чай, батьки мають стримати емоції та запитати: “Чи тобі потрібна допомога?” Дозволити дитині самостійно виправити помилку, а після цього — похвалити та підтримати.
Якщо ж батьки кажуть “відійди/ помовчи/ я не маю часу/ не заважай” і роблять усе самі, дитина сприймає це так, наче її природні вияви дитячості не потрібні, а вона сама — погана. І лише коли слухняна — її хвалять. Отже, вона повинна виправдовувати сподівання інших. І це дасть можливість чужим людям маніпулювати нею вже у дорослому житті.
І це дасть можливість чужим людям маніпулювати нею вже у дорослому житті.
Дам ще одну пораду. Якщо хочете зробити дитині зауваження, то варто користуватись не “ти-повідомленнями”, а “я-повідомленнями”. До прикладу, не “ти неуважний, тобі нічого не можна довірити”, а “мені не подобається твоя поведінка. Як я можу тобі допомогти виправитись?”
— Якщо батьки не плекають у дитині самостійність, чим це може обернутись?
— Якщо вже з перших років життя дитині не давати бути самостійною, вона може зупинитися в психологічному розвитку. Приміром, серед школярів чи не найбільшою проблемою нині є завчена безпорадність — дитина каже, що не робитиме завдання, бо знає, що нічого їй не вдасться. У дорослому житті, навіть у 30 — 40 років, така людина може бути безініціативною, інфантильною, недовірливою. Вона боятиметься робити помилки, буде нездатна приймати власні рішення.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як українські учні навчаються на карантині
