Карантин — не привід скасувати навчання. Тож учителі проводять уроки онлайн. Незвично, з деякими трудощами, але дуже цікаво, кажуть вони!
Десятикласниця Луцької гімназії No21 імені Михайла Кравчука о 9.00 відкриває на планшеті програму Google Hangouts — у цьому чаті її 30 однокласників та педагог можуть бачити і чути одні одних. Одночасно у школярки відкрита програма Google Classroom, де вчитель дає завдання, які можна виконувати онлайн.
Урок триває 55 хв., далі 5 хвилин перерви й інше заняття. Активний учень отримує оцінку, не долучився, не виконав завдання — в журналі “енка”. Анастасія каже, що списувати стало набагато важче, бо вчитель дає кожному 12 різних запитань і 20 хвилин на їх виконання. Раніше у школі можна було запитати на паралелі, які були тести, а нині на це немає часу та можливості. Найбільше дівчина сумує за спілкуванням. Каже, що раніше у класах постійно були цікаві дискусії, інколи вони затягувалися на всю перерву. Тепер же після уроку онлайн усі просто виходять з програми.
“А ми за тиждень зрозуміли, що дистанційне навчання — “крутизна”, як кажуть мої учні, — розповідає Наталія Яйко, вчителька початкових класів СШ No27 у Львові. — Працюємо з третьокласниками на платформі Google Classroom. Урок з математики записую на відео вдома, розв’язуючи приклад на дошці, і надсилаю дітям. А на основах здоров’я я їм показувала мультфільм, який поширив МОЗ, про коронавірус та важливість гігієни”.
“Ми працюємо в Zoom — програмі для онлайн-конференцій, а за допомогою інструментів Google я створюю таблиці, конспекти уроків, даю тести, опитування (і одразу бачу їх результат). Щоправда, є й мінус — поки діти підмикаються, налаштують камери/мікрофони, втрачається 5 — 10 хвилин уроку”, — зауважує учителька української мови та літератури приватної київської школи Алла Колбовська.
“У мене двоє дітей, у першому та шостому класах, — каже Ніна Куцько, мама учнів школи No8 у Червонограді на Львівщині. — Вчителі створили групи у вайбері з різних предметів, для спілкування з учнями та батьками. Дітям дають тему, до неї одразу надсилають допоміжний матеріал, часто це відео, де доступно все пояснюється — дітям легше так сприймати інформацію. Якщо ж незрозуміло, можна телефонувати вчителеві до 21.00. До прочитаних творів дають завдання письмово, після всіх письмових робіт учні звітують фотоповідомленнями. А вивчені вірші знімаємо на відео і відсилаємо педагогу, завдання з англійської здаємо у форматі аудіозапису”.
Тетяна Данкович — вчителька української мови та зарубіжної літератури Вигодського ліцею на Івано-Франківщині.
“Усі завдання до уроків я викладаю на сайті школи, — ділиться вона власним досвідом. — Також шукаю для учнів готові відеоуроки. Вчуся знімати відео і сама. Щоб я могла оцінити, наскільки учні засвоїли новий матеріал, домашні завдання мені надсилають на електронну пошту”.
А ТИМ ЧАСОМ
Мама учениці Лондонської школи оприлюднила листа, який директорка надіслала всім батькам. Окрім орієнтовного розкладу, очільниця навчального закладу написала: “...Психіка вашої дитини в цій ситуації набагато важливіша за її академічні знання. І те, як вона почуватиметься зараз, залишиться з нею на все життя в пам’яті. Зважайте на це щодня”, — йдеться у листі директорки.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, що варто знати про покуту
