Та й русла річок почали пересихати. Чому?
— Від початку серпня у багатьох регіонах дощу взагалі не було, — розповідає Павло Шубер, кандидат географічних наук, доцент кафедри фізичної географії ЛНУ імені І. Франка. — Якщо ж упродовж двох тижнів немає опадів, то рівень води у водоймах починає знижуватися. Особливо це стосується малих річок.
— Ситуація на півдні й сході України, а також у басейні Південного Бугу доволі складна. Там рівень води в річках уже сягає найнижчих відміток за багаторіччя, — додає Ілля Перевозчиков, начальник відділу гідрологічних прогнозів Укргідрометцентру. — На невеликих річках Київщини, Вінниччини та Черкащини навіть фіксується пересихання русел. Переважно це відбувається там, де стік води регулюється за допомогою гідротехнічних споруд.
Цього року найтривожнішу ситуацію з водністю спостерігаємо саме на Південному Бузі. На деяких постах у річковому басейні зафіксовано показники, що нижчі за екологічні витрати води. Це вже завдає шкоди екосистемі річки. І пов’язано саме з недостатньою кількістю опадів.
В Україні, починаючи з 90-х років минулого століття, майже не буває весняного водопілля. І цьогоріч не було. Лише в Карпатах, де випадає сніг, у річки потрапляє тала вода й ще формуються дощові паводки. Та в більшості регіонів немає сталого режиму зимової погоди (вона триває від двох тижнів до місяця), а також снігонакопичення і нормального промерзання грунту. Коли ж весною немає водопілля, не відбувається повідь, що необхідна для очищення русла річок.
Зазначу, що мінімальні рівні води на деяких ділянках річок фіксували ще в 1936 та 1947 — 1949 роках. І ці “рекорди” дотепер не побиті.
— А як щодо рівня води в колодязях?
● П. Шубер:
— Через брак опадів спостерігається зниження рівня підземних вод. Тобто й у криницях води теж стає менше. В західних областях ситуація ще не катастрофічна, а от у південних все значно гірше. У деякі населені пункти воду доводиться привозити цистернами. Загалом у степу випаровування вологи завжди вище за кількість опадів.
Раніше річки існували у своєму природному гідрологічному режимі, меандрували (утворювали вигини, які називаються меандрами). Тепер і боліт немає у річкових долинах. А якщо вони є, то поступово віддають воду річці. Бо річки мають снігове, дощове й підземне живлення. Основне — саме підземне.
— Чого чекати далі? I що варто робити, аби не допустити критичної ситуації з водою?
● І. Перевозчиков:
— У жовтні-листопаді, після рясних осінніх дощів, ситуація з водою зазвичай покращується. Сподіваємося, що так буде й цьогоріч.
Та в будь-якому разі воду потрібно ощадливо споживати. Це стосується і побутового, і промислового водокористування. У таких розвинених країнах, як Франція, Фінляндія, Норвегія, де, здавалося б, немає дефіциту води, зовсім інший підхід до водокористування. І нам потрібно використовувати менше води. До прикладу, не відкривати кран на повну потужність, аби помити руки.
● П. Шубер:
— До речі, на Близькому Сході вже трапляються конфлікти через воду. Адже це найменш забезпечений прісною водою регіон. Якщо верхів’я річки Йордан, яка тече на південь, буде перекрите, то Ізраїль залишиться без води. Навесні виникла серйозна криза й через те, що Індія заблокувала Пакистану доступ до вод річки Інд.
