Під час огляду пацієнта лікарі часто звертають увагу на стан нігтьової пластини. У здорової людини вона рожева, гладка, без ямок, борозен чи розшарувань.
— Зміна кольору нігтьової пластини (дисхромія) може бути пов’язана з різними хворобами. Наприклад, синюватий відтінок може свідчити про порушення у роботі серця, жовтуватий — про негаразди з печінкою чи про грибкове ураження, — зауважує Жанна Приходько, лікарка-дерматокосметологиня. — При хронічних захворюваннях дихальних шляхів, негараздах з печінкою нігті набувають форму годинникового скла. Крихкими вони стають при гіпертиреозі (дисфункція щитоподібної залози, пов’язана з надлишком гормонів), розшаровуються. Така ж картина характерна й для травм нігтьової пластини, її бактеріальних та грибкових уражень. При псоріазі чи екземі, при мікозах нігті не лише змінюють колір, а й товстішають і тверднуть.
Доволі поширена проблема — лейконіхія. Це білі плями, що з’являються після неакуратної стрижки нігтів, носіння тісного взуття. У міру відростання травмованої ділянки білі цятки зникають. Якщо ж ні, то це може свідчити про брак цинку, кальцію чи заліза в організмі, негаразди з щитоподібною залозою. Горизонтальні борозни на поверхні нігтя нерідко вказують на дефіцит білка. Стан нормалізується після грамотної терапії.
Має насторожити і поява чорної смуги чи плями під нігтем, не пов’язана з недавнім ударом по ньому. Так може проявлятися злоякісна пігментна пухлина меланома. З такою патологією необхідна негайна консультація лікаря, проведення діагностичного дослідження.
— А від чого залежить швидкість відростання нігтів?
— У молодих здорових людей вони ростуть швидше (приблизно 0,1 міліметра на добу), ніж у літніх. Однак у хворих на лускатий лишай і нейродерміт ріст нігтів сповільнюється. Шкіра біля них часто тріскається як внаслідок авітамінозу, так і надміру вітамінів (якщо їх безконтрольно вживати).
— До речі, нерівні краї нігтів можуть свідчити про оніхофагію — звичку їх гризти. Це один із проявів обсесивно-компульсивних і супутніх психічних розладів. Але часто є звичайною реакцією на стрес. Людина мимоволі починає гризти нігті, щоб зняти напруження, — додає Віталій Закладний, лікар-психіатр, психотерапевт. — Приблизно 30% дітей у віці до 10 років і 45% підлітків гризуть нігті. За медичною статистикою, це роблять, (нехай і не так часто) й дорослі — 15% чоловіків і жінок. Оніхофагія може перейти у стійку залежність. Не можна її недооцінювати. Є чимало ефективних психотерапевтичних методик, які допомагають позбутися проблеми.
