47-літнього мешканця Львівщини мобілізували в лютому 2025 року. Враховуючи віросповідання, а він був Свідком Єгови, призначили кухарем у районний центр комплектування та соціальної підтримки. Однак через тиждень новобранець пішов у самоволку на чотири місяці. Лише в червні добровільно з’явився до територіального підрозділу Державного бюро розслідувань. Проти дезертира розпочали кримінальне провадження.
На судовому засіданні фігурант своєї вини не визнав. Розповів, що на початку лютого 2024 року його та інших працівників підприємства посеред робочої зміни забрали в ТЦК. Там він сказав, що є Свідком Єгови й подав заяву на альтернативну службу. Після проходження ВЛК отримав мобілізаційну повістку, але їхати у військову частину відмовився. Його відпустили й розпочали кримінальне провадження за ухилення від військової служби, яке згодом закрили. Потім чоловіка ще двічі відправляли у військові частини Львівської та Чернігівської областей. Але, дізнавшись про його віросповідання, повертали назад. Зрештою у місцевому ТЦК його призначили кухарем. Але присяги він не приймав, зброї не отримував і відмовився ходити у військовій формі. На суді обвинувачений стверджував, що в ТЦК не було належних умов для проживання, він навіть не мав де помитися. Тому, коли з посадовцем одного з відділів ТЦК поїхали в банк, скориставшись моментом, утік. Після цього написав листа начальнику ТЦК, у якому пояснив, чому залишив службу. Також обвинувачений зазначив, що наказу про свою мобілізацію не оскаржував. Про обов’язок захищати Батьківщину знає. Однак перебувати на посаді кухаря ТЦК для нього означає бути військовослужбовцем, виконувати накази, що суперечить релігійним переконанням.
Начальник ТЦК на суді розповів, що в обов’язки обвинуваченого входило отримання продуктів, приготування сніданку й підтримання чистоти на кухні. На інші заходи підготовки військовослужбовців, у тому числі зі зброєю, чоловіка не скеровували. Попри це, він принципово відмовився носити військову форму й до роботи ставився халатно.
Стрийський міськрайонний суд позбавив військовозобов’язаного волі на п’ять років. “В умовах воєнного стану законодавство не передбачає автоматичної заміни мобілізації альтернативною службою, — коментує адвокат В’ячеслав Тарадуда. — Проте релігійні переконання військовозобов’язаних щодо неможливості брати до рук зброю — враховуються. Окремих осіб можуть призначати кухарями, водіями, інженерами та на інші подібні посади. Якщо ж особа взагалі відмовляється служити, то це трактується, як ухилення від військової служби. Зауважу, що суд призначив чоловікові мінімальне покарання, передбачене ККУ за такий злочин. А максимальне становить 10 років позбавлення волі”.
