Через руйнування Росією нашої енергетичної інфраструктури почастішали відключення світла. Коли зникає електроенергія, батареї у багатоповерхівках стають холодними та припиняється подача гарячої води...
Ще у лютому 2010 року була прийнята постанова №151 “Про затвердження Порядку проведення перерахунків розміру плати за надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води й водовідведення у разі ненадання їх або надання не в повному обсязі, зниження якості”, яка діє досі. Нею передбачено, що послуги з централізованого опалення повинні відповідати нормативній температурі повітря, яка згідно із санітарними нормами не може бути нижчою як 18°С у внутрішніх кімнатах та 20°С — у наріжних. Споживач може вимагати зниження плати на 5% за кожен градус відхилення повітря у приміщенні від +18°C до +12°C (з +20°C до +14°C — у кутових кімнатах). При температурі у житлових приміщеннях нижче ніж +12°C плата за централізоване опалення не нараховується (у наріжних кімнатах — нижче +14°C).
Також перерахунки за послуги з централізованого опалення можливі за наявності перерв у наданні послуги, що перевищують допустимий строк (12 годин на добу один раз на місяць). Перерахунок за надання послуг із централізованого опалення здійснюється лише у випадку відсутності квартирних та будинкових засобів обліку теплової енергії.
Згідно з Порядком, допускається відсутність гарячої води протягом 6 годин не більш як два рази на місяць. При тому, що загальна подача гарячої води не повинна бути меншою за 70% загального часу. Температура гарячої води, за яку постачальник має право виставляти рахунок відповідно до тарифів, повинна становити 50 — 75°C. У разі відсутності подачі гарячої води довше, ніж 30% часу більше як два рази на місць, вартість має бути меншою на 3,3% за кожен день ненадання послуги. Якщо подається вода температурою 45 — 49°C, то сплачується 90% тарифу, 40 — 44°C — 70% тарифу. При температурі нижчій ніж 40°С плата мала б справлятися лише за постачання холодної води. Щоправда, як і у випадку з опаленням, передбачено, що перерахунок не проводиться, коли є квартирний чи будинковий лічильники гарячої води.
Але чи діють ці правила в умовах воєнного часу? Якщо так, то як споживачам домогтися перерахунку плати за компослуги?
— З гарячою та холодною водою все зрозуміло: у більшості споживачів є лічильники, тож нарахування плати здійснюватиметься за той обсяг, який вони спожили, — пояснює експерт з питань ЖКГ Олег Попенко. — З опаленням ситуація складніша. Адже досі не у всіх багатоповерхівках є лічильники тепла (за даними Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження, такими засобами обліку обладнані лише 83% житлових будинків. — Авт.). У такому разі плата за надані послуги справляється згідно з установленими нормативами споживання з розрахунку за один квадратний метр опалюваної площі квартири та з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря й кількості днів надання цієї послуги в місяці, який є розрахунковим. Так от. Якщо у таких споживачів певний час було відсутнє опалення, то теплопостачальні організації мали би враховувати це й зробити перерахунок. Тобто теоретично суми в платіжках у таких споживачів мали б зменшитися.
— Та навіть споживачам, у будинках яких встановлені лічильники, надавачі мали б перерахувати розмір абонентської плати за послуги з постачання теплової енергії та гарячої води, — додає експертка у сфері ЖКГ Кристина Ненно.
— Але невідомо, чи теплоенерго зроблять такий перерахунок, чи не так?
● К. Ненно:
— Все залежатиме від совісті керівництва комунального підприємства. Треба розуміти, що у нас будь-який перерахунок відбувається на підставі фіксації заявки від споживача про відсутність опалення. Наприклад, у вас 4 рази за добу відключали електричну електроенергію, відповідно — 4 рази вимикали тепло. Оця фіксація має відбутися всі 4 рази. Але не думаю, що у період режиму воєнного стану цим будуть заморочуватися і надавачі послуг, і споживачі. Та й немає механізму, як робити перерахунок у таких умовах.
— Тобто фактично люди повинні платити за тепло, яке не отримували?
● К. Ненно:
— Так. Тому радила б щоразу, коли у квартирі відсутнє опалення, телефонувати на диспетчерську службу теплопостачальної організації та повідомляти про це. Там зобов’язані зареєструвати звернення, надавши йому вхідний номер. У подальшому у споживача буде більше шансів відстояти своє право, зокрема й у суді, коли надавач послуг відмовиться перерахувати розмір плати за опалення. Наприклад, якщо тепло в оселі було лише пів місяця, а нарахували як за повний місяць.
● О. Попенко:
— Якщо споживачі масово звертатимуться до надавачів послуг, зокрема і з письмовими претензіями, то вони мали б відреагувати. Якщо цього не станеться, то можна звернутися зі скаргою до Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів.
— А якщо в оселі температура повітря нижча за санітарні норми, то що робити споживачам?
● О. Попенко:
— Треба звернутися з письмовою заявою до теплопостачальної організації з проханням направити до вас комісію для проведення замірів температури. Таку заяву краще відправити рекомендованим листом (постачальник послуги зобов’язаний прибути на виклик споживача у строки, визначені в договорі про надання послуги, але не пізніше ніж протягом однієї доби з моменту отримання повідомлення споживача. — Авт.). Комісія має виміряти температуру повітря в оселі та скласти Акт-претензію. Якщо в оселі буде зафіксована нижча температура, аніж передбачено санітарними нормами, тоді потрібно звернутися до теплопостачальної організації з вимогою здійснити перерахунок на підставі Акта-претензії. Це в ідеалі.
Однак треба розуміти, що війна — це форс-мажор. Постачальники тепла можуть сказати: ми ж не винні, що обленерго застосовують аварійні відключення світла, це ж не наша вина. Тобто в умовах воєнного стану змусити надавачів послуг зробити якісь перерахунки — дуже важко.
