5 — 10% дітей у світі мають розлад із дефіцитом уваги й гіперактивністю (РДУГ), а 25 — 40% хворих переносять цей розлад у доросле життя. Хвороба змінює функціонування мозку таким чином, що людині важко контролювати свої дії.
— Як батькам і лікарям зрозуміти, що в дитини — РДУГ?
— Зазвичай прояви хвороби помітні ще в ранньому віці, — розповідає Тетяна Скрипник, дитяча психіатриня, психотерапевтка, аспірантка НДІ психіатрії МОЗУ. — Такі діти, щойно зіпнувшись на ноги, починають активно бігати, вилазити куди тільки можна, важко засинають увечері й у 2 — 3 роки відмовляються засинати в обід (нормою є відмова у 4 — 5 років).
Загалом РДУГ обов’язково містить три компоненти. Перший — дефіцит уваги, при якому дитина часто відволікається на сторонні стимули та не може сконцентруватись протягом певного часу. Другий — імпульсивність. Дитина надто бурхливо та яскраво виражає емоції, не може дотримуватись своєї черги, нетерпляча. Третій — гіперактивність, що не спрямована на виконання конкретної цілеспрямованої дії. Дитина не може всидіти на місці, часто змінює позу, крутить щось у руках, хитається на стільчику, махає ногами...
— Які причини РДУГ?
— Це порушення нейророзвитку, що відбувається на першому місяці вагітності, коли формується нервова система людини. У лобному відділі в ділянці прифронтальної кори головного мозку таких дітей порушена трансмісія двох основних речовин (дофаміну та адреналіну), які передають нервовий імпульс.
За різними джерелами, у 50 — 60% випадків розлад успадковується. Причиною можуть бути й шкідливі звички батьків (куріння, вживання психотропних речовин), порушення при вагітності чи пологах, стрес.
— Як лікувати розлад?
— Поведінковою терапією. Проліковані діти можуть нормально розвиватись та реалізуватись у житті, — розповідає Наталія Железцова, дитяча психіатриня, завідувачка стаціонарного відділення обласного психоневрологічного диспансеру. — Тільки у рідкісних випадках їм виписують психостимулятори, що покращують передачу імпульсів від лобної ділянки кори головного мозку до підкіркової частини.
До речі, тепер частіше виявляють РДУГ, аніж ще 10 — 20 років тому, адже батьки більш уважні до дітей та звертаються до лікарів.
— Як загалом поводитись з такими дітьми?
Н. Железцова:
— Дітей з РДУГ не можна сварити, пересаджувати на задню парту, ігнорувати. Потрібно вчити їх дотримуватись графіка життя, при порушеннях застосовувати допустиму психологом міру покарання чи похвали.
Т. Скрипник:
— Батьки мають розуміти, що дитина так чинить не спеціально, а через недосконалість її психічних процесів. Спокій та впевненість батьків допомагають дитині навчитись поводитися спокійніше. Також потрібно помічати хороше в дитині — щодня три хороші риси, попри погану поведінку. Такі діти чекають похвали, а коли розчаровуються, то привертають до себе увагу поганими вчинками.
— Якими можуть бути ускладнення чи супутні захворювання при РДУГ?
— Часто такі діти мають супутню патологію — аутизм, дисграфію (важко писати), дислексію (не може навчитись читати). Ускладненням може бути опозиційно-протестна поведінка — стійке поведінкове порушення, яке є одним із показів до призначення медикаментозного лікування. Діти з цим розладом можуть мати залежність від психоактивних речовин, схильні порушувати закон. На жаль, в Україні немає спеціалізованих центрів для лікування таких дітей та підлітків.
Дякуємо, що прочитали цей текст у газеті Експрес. У нас — тільки оригінальні тексти.
Читайте також про те, як діагностувати і як лікувати рак сечового міхура
