Це порівняно рідкісне явище науковці пов’язують з присутністю у мезосфері найдрібніших кришталиків льоду — кожний менший за мікрометр.
— Сріблясті хмари утворюються лише влітку, коли температура в мезосфері опускається до мінус 120 градусів, — розповідає Володимир Кажанов, астрофізик. — За таких умов утворюються водяні кришталики. Ці хмари надто тонкі, їх не видно при денному світлі, а ось коли нижні шари атмосфери вже перебувають у тіні Землі, ці високі хмари ще підсвічуються Сонцем. Усе тому, що в червневі ночі воно не опускається надто глибоко за обрій.
Це найвищі хмари з усіх, які можна побачити із Землі, адже вони формуються на висоті від 75 до 86 кілометрів. Для прикладу, висота звичних для нас денних купчастих хмар коливається у межах 2 — 3 кілометрів. І вони мають іншу, більш щільну структуру.
Спостерігати сріблясті хмари найкраще через годину-дві після того, як Сонце сховається за обрій, на північній частині горизонту. Це можна робити навіть у великому місті: світло земних вогнів не затьмарює красу нічного неба.
