...Торік 22 вересня увечері в селі Горбаків на Рівненщині пан Григорій та пані Любов вели своїх корів з пасовиська додому. Раптом корова жінки зірвалася й побігла до пана Григорія. Тварина буцнула чоловіка, а потім, взявши на роги, відкинула його в бетонний стовп. У суді пан Григорій розповів, що власниця корови після цього не надала першу допомогу й навіть не поцікавилася його станом, а, зловивши мотузку, на якій вела свою худобу спокійно пішла далі.
Усе, що відбувалося дорогою із пасовища, зафіксувала одна з камер відеоспостереження місцевої станції технічного обслуговування. Згодом копію запису пан Григорій долучив до матеріалів судової справи.
Після нападу агресивної корови чоловікові довелося звернутися у лікарню, адже у нього були значні ушкодження тіла — масивна гематома лівої сідниці, забій попереку, грудної клітки та черевної стінки. Згодом на місці гематоми почалося нагноєння, тож хірурги зробили операцію під місцевим знеболенням. У суді пан Григорій розповів, що на лікарські засоби загалом витратив 1696,24 гривні. І на різні матеріали, які були необхідні для проведення операції, — ще 780 гривень.
Потерпілий також звернувся до райвідділу поліції. Правоохоронці під час перевірки підтвердили факт отримання тілесних ушкоджень від “великої рогатої худоби чорно-рябої масті” й порадили подавати судовий позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Тож чоловік, зібравши копії чеків із переліком куплених ліків, фотографії тілесних ушкоджень, диск із відеозаписом обставин події, звернувся до суду. У своєму позові просив стягнути з односельчанки на його користь 2476,24 гривні матеріальної шкоди та 10 000 гривень — моральної. Щодо останньої, то пояснив, що мав душевні переживання, не міг працювати по господарству й відчував постійний дискомфорт через травми. Пан Григорій також наголошував, що власниця корови навіть не попросила вибачення і жодної матеріальної допомоги на лікування не надала.
Позивач посилався зокрема на Закон України “Про захист тварин від жорстокого поводження”. У ньому йдеться про те, що особа, яка супроводжує домашню тварину, має подбати про безпеку оточуючих людей і тварин, а також про майно, яке може зазнати шкоди. Пані Любов, власниця корови, у суді своєї вини не визнала. Хоча й не заперечувала, що її чорно-ряба буцала односельчанина. З її слів, це сталося після того, як чоловік ударив корову. Однак доказів у жінки не було.
Пані Любов не довела, що шкода завдана не з її вини, тому й не була звільнена від відповідальності.
А тим часом пан Григорій про випадок із нападом на нього корови повідомив також голові Бабинської селищної ради. Чоловік отримав відповідь голови на своє звернення. Власниці запропонували продати корову й купити іншу, але жінка не погодилася. Проте домовилася з головою, що триматиме худобу у стійлі, щоб тварина більше нікому не завдавала шкоди. Та все ж випадок із нападом корови обійдеться її власниці майже у 12 700 гривень (780 гривень, які, зі слів позивача, він витратив за операцію, не доведеться сплачувати, адже чоловік не мав чеків для підтвердження цих витрат).
У селі не всі погоджуються з рішенням суду. Мовляв, можна відповідати за собаку без намордника, але не за корову.
“Рішення суду винесене об’єктивно правильно, — пояснює Роман Лихачов, адвокат приймальні Української Гельсінської спілки з прав людини. — Відповідальність за тварин несуть саме їхні власники, хоча іноді важко довести, хто ж є власником. Зрештою, у нас існує досить цікава судова практика. Якщо у місті, селищі, селі собака (інша тварина) без власників (бездомна) вкусила когось, то потерпілі звертаються із позовом до суду, а відповідачем виступає місцева рада, яка не подбала, щоб тварини не завдавали шкоди оточуючим”.
