У минулому номері ми писали про те, що на Тернопільщині після ін’єкцій 22 пацієнти втратили зір на одне чи два ока. Про причини того, що сталося, лікарі й надалі мовчать. Тим часом ми поспілкувалися з іншими постраждалими і з’ясували, що в Україні вже були подібні випадки. Розповідаємо про все по порядку.
“Експрес” отримав відповідь Тернопільської обласної клінічної лікарні з підписом генерального директора Василя Бліхара на інформаційний запит. На жодне із запитань про деталі цієї історії нам так і не відповіли. Василь Бліхар покликається на лікарську таємницю. Цікаво, що медики не діляться інформацією не тільки з журналістами, а й навіть із самими постраждалими. Люди кажуть: досі не знають, чим їх кололи і чи вони знову будуть бачити...
“ЧОМУ ТАК СТАЛОСЯ?”
До ін’єкції в Чортківській центральній міській лікарні чоловік Ганни Сум бачив на одне око, на другому — глаукома. Після уколу 64-річний пан Михайло не бачить узагалі. Йому, як і іншим постраждалим пацієнтам, прооперували око у Тернопільській обласній лікарні й скерували на подальше лікування знову в Чортків.
“Вже виписали чоловіка додому, — розповідає Ганна Сум. — Поки що закапуємо очі тими краплями, які нам прописали”.
Ін’єкцію в око панові Михайлу робили не вперше. Торік — тричі. “І він добре бачив після цих уколів, — каже дружина. — За кожну ін’єкцію платили 2 тисячі гривень. Ми не дуже розуміємося на медицині, який конкретно препарат вводять, не знали. Чоловік відчував покращення, тому приходили на укол, коли лікарі казали”.
Нині пан Михайло через втрату зору не може самостійно поїсти, сам кудись піти. “І годувати треба, і відвести в туалет. А в мене ще старенька мама, якій догляд потрібний”, — каже пані Ганна.
За словами жінки, лікарі кажуть, що після того, як мине запальний процес, зір потроху може відновлюватися. “Та поки що особливих позитивних змін нема. Щойно цього тижня чоловік став бачити тіні, коли повернутий до сонця”, — уточнює жінка.
Про те, що ж стало причиною втрати зору пацієнтами, донині ніхто нічого не каже. “Що то за препарат? Чому так сталося? — губиться у здогадках Ганна Сум. — Нам нічого не пояснюють”.
Ще одна постраждала сім’я — Галини Кучер. Її чоловік теж отримав фатальну ін’єкцію в одне око. Жінка каже: після процедури та операції у Тернопільській лікарні й на другому оці зір почав погіршуватися. Після хірургічного втручання — видалення кришталика — лікарі ще чотири рази проводили чистку ока. Та жодного покращення, за словами жінки, за місяць не спостерігається...
“Ми вже втратили до лікарів довіру, — розповідає Галина Кучер. — 16 березня минає місяць з часу, коли зробили той укол. Ми заяви у поліцію писали. Але ні правоохоронці, ні лікарі донині нічого нам не пояснили. Що вкололи? Яких ще наслідків можна очікувати? Знаю, що деякі пацієнти, у яких раніше рівень цукру був у нормі, тепер уже мають підвищений... Що далі буде — ми не знаємо. Всі — у напруженому очікуванні”.
ТИСЯЧА ДОЛАРІВ ЗА ОДНЕ ОКО
В Україні вже був схожий випадок, коли більше як 20 пацієнтів після медичного втручання втратили зір.
Так, 20 листопада 2004 року у Харкові в ТОВ “Офтальмологічна клініка “Ексімер” 22-м пацієнтам провели 23 операції із заміни кришталика ока. Оперував московський професор Кирило Першин (компанія мала власників із РФ). Невдовзі після хірургічного втручання пацієнти стали втрачати зір. Щоб врятувати очі постраждалим, їх знову прооперували. Дехто пережив декілька операцій та різні медичні процедури, зокрема ін’єкції в око. На жаль, усе було марно.
Прокуратура Харківської області тоді розпочала кримінальне провадження за фактом неналежного виконання професійних обов’язків медпрацівниками клініки. Але винних так і не знайшли.
Під час слідства вдалося з’ясувати, що лікарі використовували іригаційний розчин BSS plus, у якому, зрештою, було виявлено синьогнійну паличку. Саме через інфікування впродовж першої доби після операції у всіх пацієнтів виникли однакові ускладнення.
“З 2004-го до 2008 року активно велися слідчі дії — було багато експертиз, досліджень, виїмок, допитів, — розповідає Анна Овдієнко, адвокатка, яка готувала позовну заяву двох постраждалих до Європейського суду з прав людини. — Але зрештою розслідування, на думку слідчих, зайшло в глухий кут. І після 2008 року жодних слідчих дій не здійснювалося”.
Тим часом у пацієнтів так і не відновився зір...
“Із 22-х пацієнтів, які постраждали, лише двоє вирішили звернутися ще й до Європейського суду з прав людини. Інші втомилися виборювати справедливість. Дехто із пацієнтів уже помер, — каже Анна Овдієнко. — У 2017 році була подана заява до ЄСПЛ. У ній ідеться про порушення статті 3 “Заборона катування” (під катуванням розуміється умисне нелюдське поводження (ставлення). Крім того, державні органи не розслідували належним чином дії клініки, де було завдано шкоди здоров’ю пацієнтів. А також держава не проконтролювала медичну діяльність, на яку видала ліцензію. Найчастіше ЄСПЛ самостійно визначає розмір компенсації.
Тепер це провадження перебуває на етапі отримання відповіді нашого уряду (тобто уряд готує свої коментарі та зауваження). І найімовірніше, справа ще 2 — 3 роки розглядатиметься в ЄСПЛ. Це стандартні строки розгляду”.
Тим часом ми з’ясували, що операція на одне око коштувала тисячу доларів. Тобто витрати — шалені. А наслідки — непоправні...
239 ТИСЯЧ ГРИВЕНЬ ЗА ВТРАЧЕНИЙ ЗІР
Юристи стверджують: постраждалі у Чортківській лікарні мають право на отримання моральної компенсації. Ми знайшли історію, у якій чоловік постраждав від недбалості лікарів і таки відсудив гроші за завдану йому моральну і матеріальну шкоду.
У 2018 році молодий харків’янин, науковець Денис Шаповаленко зважився на операцію з виправлення викривленої носової перетинки. Через цю проблему чоловік мав проблеми з диханням. Медики запевнили: протипоказів для операції немає. У травні 2018-го Шаповаленка прооперували в обласній клінічній лікарні — на жаль, невдало, адже пацієнт осліп на одне око. Як з’ясувалося, під час операції було пошкоджено зоровий нерв та окорухові м’язи, що й призвело до повної втрати потерпілим зору на ліве око. Далі була заява в поліцію, розслідування, ходіння по медичних інстанціях...
Хірургу, який оперував Дениса Шаповаленка, було висунуте обвинувачення за статтею “Неналежне виконання професійних обов’язків”. Через чотири роки, 18 жовтня 2022 року, Дзержинський райсуд Харкова виніс лікареві вирок.
— У судовому засіданні підсудний лікар свою вину у скоєнні кримінального правопорушення не визнав, — каже Олена Явтух, адвокатка потерпілого. — Однак те, що причиною повної втрати зору в потерпілого на ліве око стала саме операція, було підтверджено, зокрема, клініко-експертною комісією, протоколами діагностичних обстежень, (серед інших — КТ та МРТ головного мозку), медичними висновками фахівців Інституту очних хвороб та тканинної терапії імені В. П. Філатова. А зрештою — і висновком повторної комісійної судово-медичної експертизи, яка закцентувала увагу на дефекті в наданні медичної допомоги під час операції, що призвів до тяжкого тілесного ушкодження пацієнта. Усе це належно оцінив суд.
Як зазначено у вироку, лікар не передбачив можливості настання небезпечних наслідків своїх дій під час операції, хоча, враховуючи рівень своєї освіти, професійної кваліфікації та професійного досвіду, повинен був і міг це передбачити, а натомість допустив самовпевненість та неуважність. Згідно з вердиктом суду, лікаря звільнено від позбавлення волі, але позбавлено права займатись лікарською діяльністю на три роки.
— Потерпілий звернувся до суду з позовом про відшкодування збитків — один мільйон гривень. Чи його задоволено?
— Згідно з вердиктом, обласну клінічну лікарню зобов’язано відшкодувати матеріальну шкоду в розмірі 39 027 гривень 26 копійок і моральну шкоду в розмірі 200 000 гривень.
— Чим керувався суд, визначаючи меншу суму?
— Зокрема й тим, що не всі документи, подані потерпілим, були визнані як належний доказ його фінансових витрат на післяопераційне лікування, хоча насправді такими були. Наприклад, у квитанціях із медзакладу, де після невдалої операції обстежували і лікували пана Дениса, як призначення платежу (одержувача коштів) було вказано “Благодійний фонд”. Так нерідко роблять у лікарнях. А згідно із Законом України “Про благодійну діяльність та благодійні організації” компенсації благодійникові не передбачено. Відтак ці гроші пацієнтові не компенсують.
— Якими мають бути дії потерпілих за подібних обставин пацієнтів, щоб компенсація за втрачене здоров’я була відповідною їх вимогам?
— Потрібно дуже ретельно збирати документи на кожній стадії боротьби! Висновки лабораторних досліджень, результати таких недешевих обстежень, як КТ, МРТ тощо, — усе це потрібно особисто зберігати. Слід мати не лише квитанції про витрати, а й документи про необхідність саме таких витрат. Наприклад, якщо незрячій чи слабозрячій людині потрібен супровід у поїздках, то це має бути зазначено фахівцем. Також важливо попросити про консультацію і висновок незаангажованих лікарів. І, звісно, слід не тягнути зі зверненням до правоохоронних органів із заявою.
