“Приблизно два тижні тому на нашу гарячу лінію надійшов виклик — телефонував чоловік з проханням виконати останню волю його 50-річної дружини — поїхати з міста Жиліна, що в Словаччині, до Одеси, аби побачити сина та востаннє насолодитись шумом моря, — каже Володимир Федоров, директор розвитку та інновацій Першого медичного об’єднання міста Львова. — Ми пояснили чоловікові всі ймовірні ризики та наслідки, оскільки його дружина Тетяна в дуже важкому стані: четверта стадія раку легень, до того ж вона киснезалежна — тобто пацієнтка весь час має перебувати під прямою подачею кисню. Однак чоловік сказав — він мусить допомогти виконати бажання дружини”.
До Словаччини одеситка переїхала, втікаючи від війни. Вже там з’ясувалось — у неї рак легень. Буквально за місяць метастази розійшлися по всьому організму, пухлина здавлювала трахею та правий бронх, одна легеня не функціонувала, жінка не могла самостійно ковтати, харчуватися, а згодом — дихати. Львівські медики вирішили, що повинні допомогти, хоча завдання перед ними стояло дуже не просте.
Зі слів директора, до транспортування готувалися увесь день.
“Складність полягала в тому, що потрібно було забезпечити велику кількість кисню в автомобілі, — каже Максим Піднебенний, заступник генерального директора по медичному супроводу. — Ми дообладнали наш реанімобіль кисневими балонами. Загалом у нас було 70 літрів стисненого кисню, який дорівнює семи сотням літрів звичайного кисню”.
Поїздка відбувалась у два етапи: з Жиліна до Львова, а потім — зі Львова до Одеси. Загальна протяжність маршруту — 1300 кілометрів.
“Спочатку наші працівники вирушили до Словаччини по пацієнтку, — додає Володимир Федоров. — До Львова її супроводжували анестезіолог та анестезист. Тут пацієнтка провела одну ніч в лікарні Святого Пантелеймона для стабілізації стану. Вранці подорож продовжилась. Супроводжувала жінку до Одеси підсилена бригада медиків. Загалом дорога зайняла приблизно 18 — 20 годин.
З нами був навіть маленький переносний кисневий балон, вагою 3 — 5 кілограмів, якби пацієнтка мала на те фізіологічну потребу. Тобто ми максимально продумали всі подробиці, адже будь-що могло погіршити стан Тетяни”.
Екіпаж медиків не міг стримати емоцій від побаченого. “Жінка побачила сина, побачила Чорне море, за якими так сумувала. Вона усміхалась, — каже пан Максим. — В Одесі пацієнтку госпіталізували”.
До речі, послуга транспортування — платна. Її вартість залежить від відстані маршруту.
